Друзі, так вже сталося, що "Академії відступників" я приділяю значно менше уваги, ніж іншим книжкам, але в мене склалося стійке враження, що це саме той випадок, коли краще не чіпати, щоб не нашкодити)

Однак я просто не можу не заспойлерити сьогоднішнє продовження)

- Ріно, у нас проблеми! - Голос супутника був незвично схвильований, не кажучи вже про те, що раніше Дарій ніколи не видавав себе. Погляди всіх присутніх звернулися до нього, і застигли здивовано – у місці, де до нашийника кріпився артефакт, утворилася вирва. З кожною секундою вона зростала. Не пам'ятаючи себе від страху, Ріна схопилася руками за нашийник і спробувала розстебнути чи стягнути його, але той не піддавався.

- Я не можу нічого зробити! – у паніці закричала вона, відчуваючи, як її пальці провалюються у невідомий портал.

- Відійди, інакше й тебе засмокче! – закричав Дарій, хитаючи головою, але дівчина тільки сильніше стиснула руки.

- Ріно! - Глосс першим кинувся до гели, розуміючи, що ще трохи, і їх разом із псом поглине портал. Обриси пари танули, і через секунду вони зникли, як і сама вирва. Куратор тільки схопив пальцями порожнечу, не розуміючи, як таке може статися. Він був розлючений, і очі палахкотіли гнівом, коли чоловік обернувся до учнів і прогарчав: - Що, до демонів, тут відбувається?!

Відповіддю йому була тиша, яку наважилася порушити лише Лукреція. Стримано поправивши окуляри, вона припустила:

- Схоже, щойно вперше в історії Ашхема комусь вдалося викрасти одного з учнів.