Ви кажете: «кохання…»

Ви кажете: «Кохання…»

Я сміюся.

— Можливо, хімія?

Зневажливо киваєте чолом…

— Мені шкода Вас… Ви напевно боязка…

— Мені також шкода, ви вірите в фантом…

Anna Stasia

Від автора:

Вітаю. Як Ви там? Сподіваюся, усе добре. Мені хочеться поділитися з Вами однією історією… Вона про життєвий досвід, нестримне кохання, складні відносини, постійні муки вибору, вона про все те, що знайомо кожному.… Це історія пошуку себе, його, нас, тому має зазву "Де ти є?"

Може ми вип’ємо з вами кави, або м’ятного чаю, послухаємо одну і ту саму музику, перечекаємо незгоди разом, познайомимося, гортаючи ті самі сторінки, читаючи ті самі рядки.

Знаю, на власному досвіді, що зараз в житті кожного українця багато печалі, турбот та проблем. Дуже сподіваюся, що читаючи цю розповідь, Ви зможете трохи відволіктися. Буду надзвичайно вдячна за підтримку!

Мирного неба над головою.

Бережіть себе!

0 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
Інші блоги
Оновлення "Відьми" і хтивий Бернард)))
Розуміння відгукнулося стукотом у скронях. Так ось чому я не могла торкатися їх!!! А для всіх робіт по господарству бабуся завжди давала мені рукавички. Завжди. Без винятків. Коли, ще малою, я полізла до її комори без рукавичок,
Трішки планів
Всім привіт! Пам'ятаєте моїх Рубі, Рафаеля та Алекса з Експеримент Наді Мною вони будуть мати продовження. Але коли саме я повідомлю пізніше. Це поки сама читаєма моя книга. Сьогодні я побачила 200 бібліотек
У Г А Д А Й К А: Хто ж продавець?
Вітаннячка! Вчора у блозі показувала візуали Давида-красеня з роману "Альфонс для богині", а сьогодні - обіцяна вгадайка. Веста нарешті таки наважилася на власну кондитерську та поїхала з Давидом оглядати приміщення.
Початок історії
Сьогодні розпочалася публікація роману ПАРАДИЗ НА ДАЛЕКІЙ ЗІРЦІ. Запрошую доєднатися до читання всіх любителів фентезійної літератури. Знайомтеся, це Юна, тобто Юніре Рейскі, яка потрапила у справжнісіньку халепу
Жест, який не сховаєш
Друзі, сьогодні питання не про сюжет, а про вас. Є речі, яких не навчиш і не сховаєш. Дитина ніколи не бачила, як дід закладав руки за спину, а ходить точнісінько так само. Донька морщить ніс, як мама. Син мовчить тим самим мовчанням,
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше