Ви кажете: «кохання…»

Ви кажете: «Кохання…»

Я сміюся.

— Можливо, хімія?

Зневажливо киваєте чолом…

— Мені шкода Вас… Ви напевно боязка…

— Мені також шкода, ви вірите в фантом…

Anna Stasia

Від автора:

Вітаю. Як Ви там? Сподіваюся, усе добре. Мені хочеться поділитися з Вами однією історією… Вона про життєвий досвід, нестримне кохання, складні відносини, постійні муки вибору, вона про все те, що знайомо кожному.… Це історія пошуку себе, його, нас, тому має зазву "Де ти є?"

Може ми вип’ємо з вами кави, або м’ятного чаю, послухаємо одну і ту саму музику, перечекаємо незгоди разом, познайомимося, гортаючи ті самі сторінки, читаючи ті самі рядки.

Знаю, на власному досвіді, що зараз в житті кожного українця багато печалі, турбот та проблем. Дуже сподіваюся, що читаючи цю розповідь, Ви зможете трохи відволіктися. Буду надзвичайно вдячна за підтримку!

Мирного неба над головою.

Бережіть себе!