Вітаю, мої любі! Слава Україні! Слава ЗСУ!

Я дуже рідкий гість у блогах, проте з приємностями)) Сьогодні приготувала для вас знижки на дві книги:

Я не люблю каву

Його ім’я – Кріс. Зухвалий, безсоромно привабливий, він вибухнув в епіцентрі мого спокійного, розміреного буття, розповсюджуючи хвилі нестримної енергії, пристрасті і спокуси. Увірвався в моє життя, мов торнадо, перевернув його догори дриґом, закрутив ураганом і щез, залишивши мене в розпачі і з пустелею в серці. Все, що мені про нього було відомо, – місто. Місто, в яке я за жодних обставин не збиралася повертатися. Але обставини змінилися.

У тексті є:

- кохання

- таємниці

- адекватна героїня

- борщ; шматочок України в еміграції

Будь моєю дівчиною

Гадаєте, прокладати шлях нагору через ліжко боса – це непристойно? А якщо ти кар’єристка, а він – чоловік без принципів, і вас поєднало взаємовигідне співробітництво та пристрасть? Тоді навпаки – вибухова суміш! І все йшло добре і за планом, поки одного пречудового дня мій бос не запропонував взамін на чергове підвищення стати його дівчиною на весіллі сестри. Чорти мене смикнули погодитися! Адже тепер я вляпалася по самі вуха у справжнісіньке болото, бо весілля – на хуторі поблизу… бозна де! І що я там робитиму, коли село бачила тільки по телевізору? Знаю! Приб’ю свого боса!

У тексті є:

- кохання і пристрасть

- бос і підлегла

- фіктивні стосунки

- сільське весілля з усіма атрибутами.

Приємного читання і трішечки розради під час війни!

Щиро ваша Ліна Алекс