Доброго вечора!
На сайті вже є новий розділ до книги "Психолог особистого призначення"
Писати багато не буду. Просто запрошую поринути в історію.


Уривок

Я задивилася на його губи. Вони були у вині і мені схотілося скоштувати їх на смак. Він помітив мій погляд.
«Давай» — думала я, — «Більше перших кроків робити не буду»
Він лише посміхнувся.
Та що це таке? Чому з цим чоловіком все так довго? Чому він тягне кота за хвоста? Невже буде кращий момент ніж зараз?
Мої думки перервалися.
Артем припав до моїх губ і від несподіванки я ледь не впала, але він притиснув мене сильніше до себе.
Невже це Хепі Енд? Казка завершується?
Так хотілося аби казка продовжувалася все життя. До старості. До смерті.
В цьому поцілунку я вже уявляла, як ми будемо цілуватися ось так кожного ранку і кожного вечора. Як я готуватиму йому сніданки, а він робитиме мені масаж чи ще якусь ніжну дрібничку. Як ми будемо їздити разом на відпочинок і там цілуватися ще більше. Як же мені хотілося аби Міши ніколи не було в моєму житті, але з другого боку я би ніколи не пішла до психолога.


 Читати далі