Хочеш змін? Їдь у гори!

Брати вершини дуже просто - треба тільки весь час йти вгору.
Наші герої пройшли багато. Та випробування не покидають… Але погляньте на вершину гори. Туди можна дібратися, лише коли докласти зусиль.
Новий розділ книги "Психолог особистого призначення" вже на сайті. Запрошую!



Уривок

— Сьогодні я поїду, — випалила, бо не знала, як почати правильно.
— Що? — здивувалася сестра, — Там же той, придурок!
Борис, який чистив на кухні картоплю захитав головою.
— Вмовили все-таки? — запитав він.
— Та ні! Я вирішила все владнати самотужки.
— Що владнати? — сестра зірвалася на крик, — Віко, він же вб'є тебе!
Я розуміла її емоції, але ж не буду я розповідати, що маю суперпсихолога, який має зіграти мого нового коханця для законного чоловіка. В таке би навіть я не повірила.
— Один мій знайомий з роботи приїздив відпочивати. Сьогодні він повертається додому, тому буде проїжджати в Краснику. Я домовилась, щоб він забрав мене десь о третій годині дня.
— Третій годині? — Вероніка аж в долоні плеснула, — То ти це коли мала нам розповідати?
— Тож зараз і кажу!
— Ти диви! — дядько Борис і собі пробурмотів під ніс.
— Я дуже вам вдячна, що ви мене прийняли. Як тільки в мене все налагодиться, приїжджайте до мене у Рівне, — сказала я те, у що не вірила сама. Не могла повірити, що моє життя може налагодитись у тому місті.
— До тебе, чи до свекрухи? — уточнив дядько Борис.
— До мене, — посміхнулась до нього.
Він мав досить похмурий вигляд, ніби коти душу шкребли. Переживає?
— Та не бійтеся. У мене є план, — підморгнула їм.

Читати новий розділ