Невже психолог виконає те,що йому так не хотілося?

Доброго вечора!
Запрошую на новий розділ до книги "Психолог особистого призначення"


Уривок
Психолог був явно здивований моїй спокійній і радісній інтонації.
— З Вами все добре? — запитав.
— Так, так, я просто… Ну, психолога змінила.
— Справді?
На його запитання я лише засміялася.
— Бачив Ваш пост. Вікторіє, прошу мене вибачити. Я не знав, що Ваш чоловік на таке здатний. Я неодмінно приїду.
— І що Ви зробите? — засміялася.
— Віко, Ви п’яні?
— Ха-ха-ха. Ні, просто в мене не життя, а казка.
Раптом почувши чоловічий голос у слухавці п’яний дядько Борис встав за столу.
— Дайно мені телефон, — загримів він, — Я розкажу тому псу, як жити.
— Тихо, — прошепотіла, — Це не Міша.
— Не Міша? — здивувався Борис.
— Це лікар, — сказала я часткову правду.
— Не треба мені лікарів, — заходився Борис, — Скажи Вероніці, що я ніяких ліків пити не буду. Чуєш?
Зрозумівши, що дядько Борис перебрав, мені самій стало зле. Сестра мене вб’є.
— Дядьку, йдіть в кімнату. Вероніки прийде – обоє отримаємо на горіхи.
На моє диво п’яний дядько мене послухав і миттю закрив двері у свою кімнату. Мені же залишалося лише прибрати сліди злочину з кухні.
— Ви де? — раптом запитав психолог.
— На сеансі була. Тепер он розплачуюсь, — жартувала не так для нього, як для себе.
— Чому Ви приховали той факт, що Ваш чоловік схильний до агресії?
Ой, як же зараз не хотілося цього аналізу.
— Артеме, — вперше звернулася просто на ім’я, — Я втекла з Рівного. Зараз живу у своєї двоюрідної сестри. Тут Міша мене не дістане. З роботи прийшлось піти, бо ж кому потрібен такий працівник?! Грошей на сеанси у мене немає. Що Ви ще хочете з мене?
Психолог мовчав і я розуміла, що образила його.
— Пробачте, але кажу, як є.
— Віко, — почула тихий голос, — Я хочу виконати Ваше замовлення.

Читати далі