Додано
10.05.22 17:03:28
Ти постукаєш у мої двері: повністю на Букнет!
Вітаю!
Тепер на моїй сторінці на Букнет можна повністю прочитати історію
ТИ ПОСТУКАЄШ У МОЇ ДВЕРІ
Анотація:
Ксенія Веремєєва – «Принцеса» із заможної сім'ї.
Іван Тихомиров – «Бурлака» з дитбудинку.
Вони не мали навіть зустрітися, не кажучи вже про те, щоб покохати один одного, одружуватися всупереч волі її батьків, досягти вершин у бізнесі й сміливо дивитися в майбутнє, плануючи дітей.
Але їхнім планам однаково не судилося здійснитися.
Одного суботнього ранку Ксені повідомляють про раптову смерть чоловіка. Її життя розколюється на «до» та «після». Вона не може пережити його загибель, не вірить до кінця і чекає, що одного разу він постукає в її двері. Живий.
Іван Тихомиров – «Бурлака» з дитбудинку.
Вони не мали навіть зустрітися, не кажучи вже про те, щоб покохати один одного, одружуватися всупереч волі її батьків, досягти вершин у бізнесі й сміливо дивитися в майбутнє, плануючи дітей.
Але їхнім планам однаково не судилося здійснитися.
Одного суботнього ранку Ксені повідомляють про раптову смерть чоловіка. Її життя розколюється на «до» та «після». Вона не може пережити його загибель, не вірить до кінця і чекає, що одного разу він постукає в її двері. Живий.
У тексті є:
сильна героїня та владний герой
криза подружнього життя
замах на вбивство
інсценізація смерті
вагітність
прощення
криза подружнього життя
замах на вбивство
інсценізація смерті
вагітність
прощення
Тизер:
— У вас уже є невдалий досвід ЕКЗ, правильно?
— Перша спроба… Ви самі казали…
— Так, звичайно, казав… Нічого критичного, з першого разу виходить не у всіх, але в нас є ще одна складність…
Ксеня хмикнула, дивлячись на обкладинку оберненої до неї медичної карти. Стало цікаво, а хоч щось у її житті можливе «без ще однієї складності»?
— Мій чоловік загинув, якщо ви про це…
— Про це… І ми маємо згоду на використання генетичного матеріалу в разі смерті, але… Адже це стандартна форма, я чудово знаю, як люди її підписують — не замислюючись особливо. Рідкісний відвідувач репродуктивного центру думає одночасно і про дітей, і про смерть.
Усе ж таки лікар не дарма їв свій хліб. Ніби дійсно знав, як Ксеня з Бурлакою підписували документи — усі разом, не дивлячись. Вони не проводили окремий вечір, міркуючи про те, чи використовуватимуть генетичний матеріал один одного, якщо хтось із них завчасно покине цей світ. Вони не планували покидати його завчасно.
— Я все обдумала і зважила.
— Ймовірно, не зовсім у моїй компетенції говорити з вами про це, але… Ви молоді, Ксеніє, зараз вам важко, це природно, але ви впевнені, що хочете саме дитину, а не заткнути дірку в серці після втрати чоловіка?
Тихомирова глянула на лікаря пильно, їй було водночас боляче й соромно тому, що… Хотілося заткнути. Вона полюбить цю дитину, тут без сумнівів, але… Виходить, сама ж своїми руками позбавляє своє дитя можливості отримати повноцінну сім’ю, насолодитися батьківською турботою. Егоїстично…
— Я плачу гроші. Я хочу результат.
— Тоді потрібно буде повторно здати аналізи, запускаємо новий курс.
— Перша спроба… Ви самі казали…
— Так, звичайно, казав… Нічого критичного, з першого разу виходить не у всіх, але в нас є ще одна складність…
Ксеня хмикнула, дивлячись на обкладинку оберненої до неї медичної карти. Стало цікаво, а хоч щось у її житті можливе «без ще однієї складності»?
— Мій чоловік загинув, якщо ви про це…
— Про це… І ми маємо згоду на використання генетичного матеріалу в разі смерті, але… Адже це стандартна форма, я чудово знаю, як люди її підписують — не замислюючись особливо. Рідкісний відвідувач репродуктивного центру думає одночасно і про дітей, і про смерть.
Усе ж таки лікар не дарма їв свій хліб. Ніби дійсно знав, як Ксеня з Бурлакою підписували документи — усі разом, не дивлячись. Вони не проводили окремий вечір, міркуючи про те, чи використовуватимуть генетичний матеріал один одного, якщо хтось із них завчасно покине цей світ. Вони не планували покидати його завчасно.
— Я все обдумала і зважила.
— Ймовірно, не зовсім у моїй компетенції говорити з вами про це, але… Ви молоді, Ксеніє, зараз вам важко, це природно, але ви впевнені, що хочете саме дитину, а не заткнути дірку в серці після втрати чоловіка?
Тихомирова глянула на лікаря пильно, їй було водночас боляче й соромно тому, що… Хотілося заткнути. Вона полюбить цю дитину, тут без сумнівів, але… Виходить, сама ж своїми руками позбавляє своє дитя можливості отримати повноцінну сім’ю, насолодитися батьківською турботою. Егоїстично…
— Я плачу гроші. Я хочу результат.
— Тоді потрібно буде повторно здати аналізи, запускаємо новий курс.
Якщо зацікавилися — ТИСНІТЬ!
Та читайте із задоволенням!
Марія Акулова
3011
відслідковують
Інші блоги
Привіт! Запрошую вас почитати новиночку у колеги! Колись Ксеня тримала в руках своє пошматоване першим нещасним коханням серце, а тепер дівчина тримає в руках серце чоловіка, що колись був її шкільним учителем. Уривок: —
Доброго тихого ранку всім А скажіть мені, будь ласка, всі ми граємо з джіпіті і я граю, запросила вірші про сало (перша строчка і напрям мої) і він видає таке миле) Чи маю я право запостити це в безкоштовних, як гумор, просто
О такої! А ви вже бачили? "Дружина Полоза" на другому місці серед бестів за вчора! І це зробили ви, мої любі читачі! Дуже дякую вам за таку шалену підтримку! Це вперше, коли моя книга посіла таку високу сходинку! Неймовірно
Через нестабільну ситуацію у енергетичній мережі та технічні несправності написання наступної частини трішечки затягується, але до дня зимового сонцестояння частина обов'язково буде викладена. Дякую, що зі мною.
1 коментар
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиЯ все забиралась це прочитати, але шось дивно читати твої книги відразу повністю ))
Марія Акулова, А я тільки так і читаю. Всю і зразу. Не знаю, як Ваші шедеври читати частинками. Нема стільки нервів) чекати на глави
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати