Вітаю мої хороші!

Сьогодн цілий день буде діяти знижка на цікаву історію коханя Каті та Макса, яка порадує Вас своєю відвертістю, емоціями та почуттями. Тож, не чекайте більше, а з задоволенням купуйте книгу "Прірва між нами" 18+ з приємною знижкою у 30%! 

Анотація: 

Життя будівельного магната Макса Горіна було схоже на часову петлю, в якій нічого не мінялося: робота, клуби, дівчата, і все це, вже давно не приносило задоволення, а навпаки, - затягувало в депресію. Потопаючи у власному пеклі, у момент безвиході чоловік зустрічає Катю, яка однією своєю присутністю змінює все навкруги, даруючи Горіну промінь світла у його темному царстві. Вони люди з різних світів з різними долями, між ними величезна прірва, зіткана з таємниць та секретів, і для того, аби отримати бажане, прийдеться багато пережити. Чи вийде в них бути разом?

Уривок для ознайомлення: 

Катя загубилася в часі та забула про нього, з головою поринувши у красу непідробної живої природи, яка навіть в спогляданні за нею дарувала внутрішній спокій. Енергетика від високого та густого лісу пронизувала своєю здатністю впливати на організм та на людську психіку, заспокоюючи розхитані нерви, і це було так магічно.

Коли срібний Мерседес зупинився на невеличкій галявині, що нічим не відрізнялася від попередніх, які вони зустрічали на своєму шляху, Катя вийшла з машини та декілька разів важко вдихнула та видихнула, насичуючи організм природнім та чистим киснем. Від такої практики в голові трохи запаморочилося, але ефект задоволення нікуди не подівся.

- Привезли в ліс – закопувати? – не то в грайливій, не то в колючій формі запитала дівчина свого настирного начальника, який саме виходив з автівки та так само вдихав чистий продукт фотосинтезу.

- Ні, у мене на тебе інші плани, - кліпнув оком та одягнув окуляри, цілеспрямовано направляючись до багажника - Не такі криваві, - додав згодом, розуміючи, що її словесні колючки вже увійшли в звичку та сприймаються як додатковий допінг.

Одним натиском кнопки, багажник відчинився та відкрив на світ божий свої скарби, а було там не мало.

- Прорахували все, підготувалися, - проговорила Катя, просканувавши вміст багажника, зрозумівши, що в ньому є все, що пригодиться для пікніка: покривало, корзина з їжею, і навіть ящик шампанського, що дивував своєю кількістю пляшок, ніби хтось збирався залишатися в лісі з ночівлею, та ще й на ранок похмелятися. Не було тільки палатки та спальних мішків. - Ніби до побачення готувалися, - додала згодом, зробивши свої висновки.

- Це і є побачення, - цілком серйозно подивився на дівчину після того, як витягнув корзину з наїдками та одну з пляшок, не забувши забрати й покривало.

Від подібних слів, Катя знітилася, швидко обдумуючи варіанти втечі на перед, яких взагалі не було, аніж власним ходом курсувати крізь високі дерева, відповідно росту моху, на схід. Серце пришвидшило власний ритм, викликаючи тахікардію та переживання. А все тому, що її, часом несерйозний начальник частіше шуткував, за що вона сприймала його легковажно, але зараз, кожне його слово сприймалося серйозно, цим і лякало.

- Я на нього не погоджувалася, - помінялася в обличчі та схрестила руки під грудьми, що відразу почали випирати двома горошинками, притягуючи погляд зголоднілого мисливця до себе.

Від такої його реакції, Каті прийшлося стати струнко та опустити руки униз, аби не натягуючись, футболка маскувала ефект без бюстгальтера.

- А тобі і не треба було, - звузив очі та відповів спокійно, ніби нічого такого, далі закрив багажник, замкнув автівку на центральний замок, а потім ухопивши дівчину за руку, поволік її за собою, бо так і читав у її очах: “Як би дати драла?”. – Ходімо, покажу тобі одне цікаве місце. Тобі повинно сподобатися.