“туман” ≡ Цікаві історичні факти (фото)

Дані фото я не можу розмістити в книзі, оскільки вона платна, але дуже хочу показати наочно згадані цікаві історичні факти.

Тож, lets go =)

1. Парні броші.

Згідно з віруваннями, Одін мав двох воронів, що вміли розмовляти: Huginn (той, що мислить) і Muninn (той, що пам’ятає), щодня вони облітали землю та повідомляли йому новини. Носити на плечах броші, що символізували собою цих воронів, до приходу християнства було дуже модно серед скандинавів.

У книзі археологи знаходять спочатку одного ворона, а потім й іншого.

На фото парні броші з Бейсебакке, Данія V-VII ст н.е.

2. Скроневі кільця.

Найбільш характерні прикраси слов'янських жінок, виготовлялися з бронзи, срібла чи золота, кріпилися біля скронь, звідси й назва. Їх носили по одній або кілька пар одразу. Різні племена мали свої характерні форми. Кільця підвішували на стрічках або ремінцях до головного убору, встромляли в стрічку або ремінець, кріпили безпосередньо у волоссі або в мочці вуха.

У книзі поруч з воїном похована ще одна особа. Знайшовши скроневі кільця, археологи роблять припущення, що це рабиня-слов’янка.

3. Берсерки та ульфхеднари.

Берсерки або Берсеркери (воїни-ведмеді), (др.-сканд. Berserkr) — давньоскандинавські воїни, що присвятили своє життя битвам.

Головною особливість берсерків було вміння входити в бойовий транс перед боєм — особливий психофізичний стан, при якому воїн не відчував страху, втоми та болю.

Ульфхеднари, “вовкоголові” (úlfhéðnar; úlfr – вовк, héðin – голова) — воїни давньоскандинавських народів. Вони проходили той самий відбір, що й воїни-ведмеді: їх припинали до дерева догори ногами і утримували на межі між життям і смертю, допоки перед ними не відкривалося таїнство “іншого боку”. Після розуміння “потойбічного” воїни обирали шлях берсеркера чи ульфхеднара і згідно з вибором кожен проходив навчання. Якщо “ведмедоподібних” навчали для битв, як шалених сильних воїнів, то в ульфхеднарів був ухил на швидкість та тактику. Вовкоголові були більш схильні до засідок, нічних атак, прихованих нападів, діяли спільно, як вовча зграя, або билися поодинці, а спеціальна підготовка дозволяла одному проводити бій з кількома супротивниками відразу.

Після закінчення епохи вікінгів та християнізації Скандинавії берсерків та ульфхеднарів оголосили поза законом. Більшість було вбито в сутичках. Тих, хто залишився, тримали в кайданах до смерті.

У книзі при розкопках знаходять черепи вовків та ведмедя, з чого роблять висновки, що такі незвичайні воїни приходили в Унин, щоб здолати якогось ворога, але, оскільки їхні рештки в похованні — не вийшло.

4. Шолом епохи Венделя.

Шолом епохи Венделя, виявлений у Вельсгарді, Швеція. Точне датування шолома неможливе, можна сказати, що він з'явився на 100-200 років раніше початку епохи вікінгів, тобто близько VI-VII ст. Виразно видно кольчужний напотиличник і личину-доміно, в цьому випадку з бронзовими “бровами”, багато прикрашений і складнішої конструкції. Прикрашені карбуванням пластини вставлені в комірки ґрат. На пластинах зображені воїни, що несуть щити та списи. Кольчужний потиличник і маска підвішені вздовж краю шолома.

У книзі археологи знаходять схожий шолом. Вони роблять висновок, що воїн був не бідною людиною.

5. Рунний став “Шолом жаху”.

Шолом Жаху – хрест непереможності або Агісхьяльм. Магічний атрибут, що допомагав лякати супротивників. Вороги, побачивши Агісхьяльм, впадали в паніку і тікали з поля бою, бо усвідомлювали, що воїн зі знаком не знає страху та буде битися на смерть. Тому талісман і прозвали Шоломом Жаху.

У книзі згаданий рунний став знаходять на деформованих шоломах полеглих вікінгів.

Далі буде... )))

❤️, Лана Вернік