Читаємо!!! Новинка від колеги!

Доброго вечора!
Вітаю мої любі читачі! Сьогодні я до вас з рекомендацією. Нещодавно натрапила на чудову книгу. Почала читати і… не могла відірватись. Та й взагалі вважаю, що цю книгу повинна прочитати кожна жінка і дівчина (чоловіків також запрошую), бо, чесно, неодноразово всі ми, так чи інакше, потрапляли в таку ситуацію, коли здавалося б виходу немає, коли відчуваєш повне безсилля що-небудь змінити…. а все можливо… 

Тож запрошую до новинки колеги Мартін Штарк  “Психолог особистого призначення”

 

Читати всім)))

uM1uBxaLOHaKrM2QaXQJ0KMXyCgRbHjzSQjuRB0h2hnfWwNEyWltVcsyxL-0-hj_L7Y8s0YFBpdoPKfk6ijgnaO_Wlg8RzYt9H19z3BzRLmWCfHpvDjj4lZr_vga5hW1PIDw3jY0

Анотація
У моєму житті не все так просто, як може здатися, на перший погляд. Чоловік – віддалився. Свекруха – постійно пиляє. Але найбільше  тривожить те, що до тридцяти років я ніколи не працювала. Фінансово мене забезпечували спочатку батьки, а потім чоловік, хоча я маю вищу освіту. Щоб розібратися у всьому – звернулася до психолога. Але я і гадки не мала чим мені це обернеться. Мій психолог ніби магніт, без якого я вже не можу жити.

Запрошую до читання

YNSPz7x447HOu_QIefAz7HH_EZLQlp2bqI5vo5yiYd3PnAtYeVck3flHD542vOdvlpKzOWqaHS9sSdeIEWjZg4uAv-bqq21yfVSNpA27MXbbsLt_OFBDNg61nHn9T5h4BQiYzPWh
Уривок 

Знову ранок. 

Всі мої дні протягом двох останніх років нічим не відрізняються між собою, тому для мене це був просто ще один нестерпний день.

«Дожити би до вечора» — пронеслося у думках.

 

На маленькій кухні моя свекруха Віра, або як я її називаю «мама» сиділа з філіжанкою кави і свіжою газетою. Вона була худорлявою, з рівною поставою і виглядала у свої шістдесят набагато краще, чим моя мама у п’ятдесят з хвостиком.

Запах кави пробудив у мені апетит і я не думаючи протягнула руку до пластикової хлібниці.

— Е, ні, — свекруха підняла догори свої перманентні брови, — Дитина ще не снідала, а ти поспішаєш.

Вона дивилася на мене так, ніби розглядала хробака.

Чесно кажучи, відколи родилася наша з Михайлом дочка я справді відчуваю себе хробаком у домі мами Віри.

Нічого не відповідаючи я поволі опустила руку. За звичкою налила молока у каструлю і чекала, доки воно закипить аби всипати туди манної каші.

— Де Елі? — запитала вона відпивши з філіжанки.

— Дивиться мультики.

Я знала, що буде далі. Сотні разів свекруха розповідала мені про шкідливий вплив смартфонів на дітей. Говорила, про опромінення, псування зору і руйнування нервової системи. Але зранку, коли я встаю і швидко тягну руки до дитини, яка кричить: «Мама, на учки» — не хочу нічого. Просто всуваю їй смартфон і хоч на мить залишаюся  з власними думками. Планую свій день, знаючи, що він все одно не піде за моїм планом.

— Чи ти геть дурна? — чую голос свекрухи.

 

Читати продовження 

3 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
avatar
Рома Аріведерчі
22.04.2022, 02:58:30

Книга в бібліотеці. Цікавий опис роботи психолога. До того ж героїня не стандартна тремтлива лань, а сучасна жінка в біді, що бореться за повагу до себе і власну самодостатність

Ліка Радош
22.04.2022, 07:40:24

Рома Аріведерчі, Так, героїня саме те, що треба. Злиться, але руки не опускає

avatar
Мартін Штарк
21.04.2022, 19:32:34

Дякую, люба!❤️

Показати 2 відповіді
Мартін Штарк
21.04.2022, 20:03:17

Ліка Радош, ❤️

avatar
Каміла Дані
21.04.2022, 18:45:23

Дякую за рекомендацію)

Ліка Радош
21.04.2022, 19:16:17

Каміла Дані, Завжди - будь ласка)

Інші блоги
39-й розділ уже на сайті!
Сьогодні на нас чекає Науменко в «Ауреліумі» — і наочний візуал до цього моменту. На картинці — саме таким я бачу в своїй голові того самого бармена Дєнні. Йому 20, і, як на мене, він доволі милий. А в
Степ та Олімп: запрошую вас у світ, де боги не...?
Сьогодні я прийшла до вас із чимось трохи незвичним. Не з новим розділом, не з анонсом прем'єри й навіть не з черговою порцією авторських страждань. Хоча без останніх, звісно, не обійшлося.)) Я нарешті вирішила показати
Коли життя змушує змінити пуанти на нові можливост
Пацюк Червоній Схованка лютого звіра Враження від перших 25 сторінок Ну що, продовжуємо нашу рубрику «ТипуРецензії»! Сьогодні ділюся першими враженнями від книги «Схованка Лютого Звіра». Одразу попереджаю:
Шалений вечір триває)))
— А хіба твоя дівчина не руда? — за спиною пролунав смішок. Що ж, хотіла вжалити, та не вийшло. Проте моє роздратування досягло небаченої до сьогодні позначки. Бо я розвернулася і серйозно сказала: — Вона
Новинка. Безкоштовно в процесі.
Привітики, мої хороші! Я до вас із новинкою ❤️☺️ Ця книга буде безкоштовною протягом усього процесу написання, тож якщо любите читати історії без оплати, запрошую приєднатися! Тільки не відкладайте на потім, адже
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше