Добрий день, любі мої читачі!

Вітаю вас з Вербною неділею, та бажаю усім здоров’я, щастя та миру! ??

  Зараз деякі з вас читають роман Дочка багатих батьків, деякі відклали читання до завершення твору. Але все одно хотілося б трошки вам розповісти про його створення.

  Та спочатку розкажу кілька слів про себе. Ідея спробувати писати в мене з’явилася приблизно рік тому. Я людина багатогранна, маю різні хобі, люблю фотографію, вишивку, акваріумістику, та ще багато чого іншого. Але все це залишалося в аматорському вигляді, і жодне заняття так і не перейшло на професійну стадію. Можливо тому, що я робила це не для заробітку, а для свого задоволення.

  Так ось, трошки більше року тому, я випадково натрапила на публікацію якоїсь цікавої історії. Помилково подумала, що вона коротенька, але це виявився великий уривок цікавого роману на російській мові. Бажання дочитати до кінця і привело мене до електронних романів, якими я до цього не цікавилась, та уяви не мала про існування літературних майданчиків по типу Букнет. Так я, як читач попала на Дрім, а потім вже дізналася про Літнет та інші російські майданчики.

  Тоді прочитавши серію романів, я так захопилася, що відчула бажання створити щось своє. Враховуючи те, що читала російською, так автоматично і почала писати та публікувати свої твори. Але в процесі цього, я натрапила на Букнет, який і підштовхнув моє бажання, що вже і так зародилося, перекласти та опубліковати все українською мовою. Потім почалася війна і всі російські версії я видалила.

  Тому зараз перекладаючи свій твір, я знов заново та по-іншому переживаю за героїв роману Дочка багатих батьків. Але в ситуації, що складається навкруги, мої емоції змінилися, і я щось дуже гостро стала сприймати їх подальшу історію. Описувати воєнні дії в звичайний мирний час, відчуття дещо інші, не такі як зараз, хоча я просто перекладаю та редагую, а не фантазую. Припускаю, що якби писала зараз цю історію, можливо зробила б її трішки легшою для героїв. Бо вся їх історія та події, що далі будуть розгортатись, то цілковито моя вигадка, навіть прототипів ні у кого із героїв немає. Але все вже написано, тому залишаю як є.

  Все ж таки планую, після публікаціїї «Дочки», продовжити писати ще один роман, який розпочала перед війною, але поки ще тільки збираюся з думками, які зосереджені на зовсім інших життєвих речах.

Дякую вам усім, хто приєднався до моєї аудиторії і підтримує мене! ❤

Нагадую Вам знов анотацію, саме ця сцена в моїй фантазії стала початком роману, саме від неї розгорталися усі події.

Анотація:

 Олександра сиділа на великому камені, на березі казково гарного озера. У темний час доби вода в ньому, наче світилася зсередини чарівним світлом. Зі стану ейфорії її вивів незвичний сторонній звук, що доносився з густого лісу. Вона чула тільки шарудіння кроків, що повільно наближалися, але навіть шкірою вкритою мурашками від страху, відчувала швидко насуваючусь небезпеку. Звук стало чути вже зовсім близько, але коли вона набралася сміливості, щоб обернутися, її шию міцно стиснули великі долоні, позбавляючи можливості дихати. Вона намагалася вирватися, дряпалася і звивалася, але хватка з кожним її рухом тільки посилювалася. Буквально через кілька секунд повітря стало критично не вистачати, дівчина відчула, що задихається та повільно втрачає свідомість... 

Дочка багатих батьків