Нуровська сім'я.

Сьогодні обновка моєї книги, де до головного героя приїжджа  син. Як i батько, кадр ще той. 

По слiду морока

Самі переконайтеся : 

Відчинивши двері , i зайшовши в середину, господар побачив висівше чорне пальто. 
- От тільки його ще бракувало. 
 З кімнати вийшла Гретта . Червона , легка мереживна сукня, яскраво підкреслювала колір волосся. 
- У нас гості? - сама собі не вірячи, запитала жінка. 
- До мене гості не ходять. До мене лише головний біль звалюється. - діставши флягу з кишені, зробивши добрячий ковток запитав - Де він? 
- У вітальні.  Тільки тримай себе в руках. 
 Відсунувши жінку в бік, господар дому влетів у вітальню. Там він побачив сивішого чоловіка.  Чорне, як смола, волосся  прилизано назад , було в тон його елегантному костюму. Нахилившись над столом , чоловік вдихав доріжку білого порошку. Коли тіло забило судомах, i голова розвернулася , він побачив акуратно підстрижені тонкі вуса. 
- Хоча б батька посоромився! - сказав на це Ганс Гросс, зробивши черговий ковток. 
- Хоча б сина посоромився! - відповів сидівший , киваючи на фляжку.