Тут повітря пахне по іншому

 

Щоб ступити на вершину гори — необхідно на неї піднятися.

Вчора я рекомендувала для вас книгу івчина з полонини", а сьогодні пропоную зі знижкою продовження циклу.

Наречена з полонини" зі знижкою 15%/

JLUrnb5RE-y79-wgk7mFEEgo0h0vEvVxM0sKwY7ibXRMnFckU-mJhmHLMH8IlTG_aNbsMgYgZ6SMelhh0QZvUbbPEXiSH2s8cLqhSwaQtI9e_57WC63iwJdoDx9DuKdzAqeaiT3j



Анотація

На полонині Шумняска існувала повна гармонія серед вівчарів. От лише одного дня все змінює Марина зі своїм нареченим, які вриваються у розмірене працею життя. Кожного поглинають власні почуття і тривоги. Маринин наречений – геть не хоче жити в місті, куди прагне дівчина. Крім того, у неї є таємниця, яка може стати завадою щирому коханню хлопця і майбутньому шлюбу.

Уривок
 

Вечір пахнув стиглими яблуками. Принаймні так здавалося Марині. Яблунь на пагорбі, де вона стояла аби прийняти пропозицію коханого хлопця – не було. Зате були ялинки, далекі гори, й волога трава під ногами. Вона поглянула на праву руку, де ще досі було кілечко з діамантом від Ігоря.

- Ти згодна? – повторив запитання хлопець.

Він помітно нервував. Його голубі очі освітлював місяць і Марині здалося, що він от от заплаче.

«Що ж казати?»

Марина вагалася, бо ніяк не могла зрозуміти намірів хлопця. Ніколи не підпускав близько, не освідчувався в почуттях. З ним було добре, як дома. Але не могла подумати, що наважиться на такий крок.

- Ти кохаєш мене? – запитала.

- Я кохаю тебе, моя пташечко.

І оте пташечко розпалило пронеслося тілом і вдарило у самісіньке серце. Стоїть, очами: блим, блим.

Демян став на ноги і обережно торкнувся долонею губ.

- Моя мила – прошепотів перед тим як прикласти свої губи до губів Марини.

Дівчині здавалося, що полонина гойдається ніби колиска в той момент, коли їхні губи витанцьовували такт під мерехтіння зірок.

- Так – прошепотіла на вухо.

А Демян, як схопить дівча, аж на плече казирнув та й як закружляє. Марина ті сили тяжіння, геть нічого не відчувала. Лише кохання.

«Ось воно» - подумала.

Завжди цікаво було, як же воно може так людей змінювати, про мамку згадала – сумно на мить стало, але швидко минуло.

Здавалося за спиною крила виросли, та не просто янгольські, а величезні, білосніжні, такі ніби гору покривали. Якщо і були гріхи до цього, то була впевнена – зараз прощена.

Читати далі


Дякую за увагу!
Бережіть себе!

0 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
Інші блоги
Балада про Правду…
Щось на мене вчора найшло , збірка якщо що ТУТ Балада про Правду — В чому правда, брат, скажи, Да все файно розложи… — Правди вже нема давно, Хтось спаплюжив це добро. Так, сказав Святий
Ще одна перлина флешмобу "Чорні первоцвіти"!♥
Вітаю, мої неперевершені ♥ сьогодні моя книга Кохати двох не гріх приєднується до кол'є з рідкісних перлин, яке, як вправний ювелір, збирає чудова авторка Ольха Елдер ♥ Чорні первоцвіти - це збірка
Було сумно, зробив блог, щоб від суму я не здох!
Створити героя я захотів: Високий і статний, щоб в кедах ходив. Такий в мене вийшов — красунчик-плейбой, Стріляє він влучно й за правду «горой». Систему прокачки в сценарій увів, Щоб правдоподібніше був би мій
Ризикувати чи ні?
Я все ж зважилася на це. Часу обмаль, роботи — непочатий край, але я йду в цю безумну авантюру. І дуже сподіваюся, що зможу. Зізнаюся чесно — писати дарк-роман для мене справжній виклик. Я звикла до історій із магією,
Вона запропонувала йому фіктивний шлюб
Хто ще не бачив новинку ДЕФЕКТ БЛИЗЬКОСТІ - запрошую! Оновлення: через день. — Я знаю про аварію. Співчуваю… Я знаю про в’язницю і про… — вона зробила паузу, і Данило в цю мить кинув на неї нерозуміючий погляд.
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше