Тут повітря пахне по іншому

 

Щоб ступити на вершину гори — необхідно на неї піднятися.

Вчора я рекомендувала для вас книгу івчина з полонини", а сьогодні пропоную зі знижкою продовження циклу.

Наречена з полонини" зі знижкою 15%/

JLUrnb5RE-y79-wgk7mFEEgo0h0vEvVxM0sKwY7ibXRMnFckU-mJhmHLMH8IlTG_aNbsMgYgZ6SMelhh0QZvUbbPEXiSH2s8cLqhSwaQtI9e_57WC63iwJdoDx9DuKdzAqeaiT3j



Анотація

На полонині Шумняска існувала повна гармонія серед вівчарів. От лише одного дня все змінює Марина зі своїм нареченим, які вриваються у розмірене працею життя. Кожного поглинають власні почуття і тривоги. Маринин наречений – геть не хоче жити в місті, куди прагне дівчина. Крім того, у неї є таємниця, яка може стати завадою щирому коханню хлопця і майбутньому шлюбу.

Уривок
 

Вечір пахнув стиглими яблуками. Принаймні так здавалося Марині. Яблунь на пагорбі, де вона стояла аби прийняти пропозицію коханого хлопця – не було. Зате були ялинки, далекі гори, й волога трава під ногами. Вона поглянула на праву руку, де ще досі було кілечко з діамантом від Ігоря.

- Ти згодна? – повторив запитання хлопець.

Він помітно нервував. Його голубі очі освітлював місяць і Марині здалося, що він от от заплаче.

«Що ж казати?»

Марина вагалася, бо ніяк не могла зрозуміти намірів хлопця. Ніколи не підпускав близько, не освідчувався в почуттях. З ним було добре, як дома. Але не могла подумати, що наважиться на такий крок.

- Ти кохаєш мене? – запитала.

- Я кохаю тебе, моя пташечко.

І оте пташечко розпалило пронеслося тілом і вдарило у самісіньке серце. Стоїть, очами: блим, блим.

Демян став на ноги і обережно торкнувся долонею губ.

- Моя мила – прошепотів перед тим як прикласти свої губи до губів Марини.

Дівчині здавалося, що полонина гойдається ніби колиска в той момент, коли їхні губи витанцьовували такт під мерехтіння зірок.

- Так – прошепотіла на вухо.

А Демян, як схопить дівча, аж на плече казирнув та й як закружляє. Марина ті сили тяжіння, геть нічого не відчувала. Лише кохання.

«Ось воно» - подумала.

Завжди цікаво було, як же воно може так людей змінювати, про мамку згадала – сумно на мить стало, але швидко минуло.

Здавалося за спиною крила виросли, та не просто янгольські, а величезні, білосніжні, такі ніби гору покривали. Якщо і були гріхи до цього, то була впевнена – зараз прощена.

Читати далі


Дякую за увагу!
Бережіть себе!

0 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
Інші блоги
Мої перші 10 000.
Захотілося сьогодні подякувати моїм любим читачам за таку прекрасну цифру! Мої перші 10 000 прочитань. Дякую, мої хороші, за увагу до моєї історії. Ви — найкращі! Врятований тобою Читати тут
я автор, і маю що сказати
Підозрюю. що ця тема підіймається не вперше, і завжди викликає великий резонанс. Втім я пишу цей блог не заради того, щоб привернути увагу, а щоб структурузувати "чуйку лівої" п'ятки та відділити зерна від полови. Натхненням
Як святкують Різдвяні свята Карателі Темряви
Вітаю! Ми знову у рубриці «Цікавинка». Наближаються чарівні свята — Різдво та Новий рік. Саме той час, коли хочеться тепла, світла й трішки магії ✨ І як тут не поринути в атмосферу цих добрих днів разом із
Як ви придумали свій псевдонім?
Всім привіт! Пишу "Підпалітні" і цікаво, як інші автори підходять до вибору псевдоніма. Розкажіть: Як ви придумали свій псевдонім? Чому саме так? Були якісь історії або звіти, що надихнули? Як на це реагують
Остання знижка перед фіналом!
Сьогодні — остання знижка на книгу «Після тієї ночі». Перед фінальними розділами ціна буде підвищена. Це історія про вибір, який здається випадковим. Про почуття, що приходять не вчасно. І про життя, яке змінюється
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше