Тут повітря пахне по іншому

 

Щоб ступити на вершину гори — необхідно на неї піднятися.

Вчора я рекомендувала для вас книгу івчина з полонини", а сьогодні пропоную зі знижкою продовження циклу.

Наречена з полонини" зі знижкою 15%/

JLUrnb5RE-y79-wgk7mFEEgo0h0vEvVxM0sKwY7ibXRMnFckU-mJhmHLMH8IlTG_aNbsMgYgZ6SMelhh0QZvUbbPEXiSH2s8cLqhSwaQtI9e_57WC63iwJdoDx9DuKdzAqeaiT3j



Анотація

На полонині Шумняска існувала повна гармонія серед вівчарів. От лише одного дня все змінює Марина зі своїм нареченим, які вриваються у розмірене працею життя. Кожного поглинають власні почуття і тривоги. Маринин наречений – геть не хоче жити в місті, куди прагне дівчина. Крім того, у неї є таємниця, яка може стати завадою щирому коханню хлопця і майбутньому шлюбу.

Уривок
 

Вечір пахнув стиглими яблуками. Принаймні так здавалося Марині. Яблунь на пагорбі, де вона стояла аби прийняти пропозицію коханого хлопця – не було. Зате були ялинки, далекі гори, й волога трава під ногами. Вона поглянула на праву руку, де ще досі було кілечко з діамантом від Ігоря.

- Ти згодна? – повторив запитання хлопець.

Він помітно нервував. Його голубі очі освітлював місяць і Марині здалося, що він от от заплаче.

«Що ж казати?»

Марина вагалася, бо ніяк не могла зрозуміти намірів хлопця. Ніколи не підпускав близько, не освідчувався в почуттях. З ним було добре, як дома. Але не могла подумати, що наважиться на такий крок.

- Ти кохаєш мене? – запитала.

- Я кохаю тебе, моя пташечко.

І оте пташечко розпалило пронеслося тілом і вдарило у самісіньке серце. Стоїть, очами: блим, блим.

Демян став на ноги і обережно торкнувся долонею губ.

- Моя мила – прошепотів перед тим як прикласти свої губи до губів Марини.

Дівчині здавалося, що полонина гойдається ніби колиска в той момент, коли їхні губи витанцьовували такт під мерехтіння зірок.

- Так – прошепотіла на вухо.

А Демян, як схопить дівча, аж на плече казирнув та й як закружляє. Марина ті сили тяжіння, геть нічого не відчувала. Лише кохання.

«Ось воно» - подумала.

Завжди цікаво було, як же воно може так людей змінювати, про мамку згадала – сумно на мить стало, але швидко минуло.

Здавалося за спиною крила виросли, та не просто янгольські, а величезні, білосніжні, такі ніби гору покривали. Якщо і були гріхи до цього, то була впевнена – зараз прощена.

Читати далі


Дякую за увагу!
Бережіть себе!

0 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
Інші блоги
За кого треба боротись?! Оновлення 18/12
— Катю? На підлозі сидить молода жінка. Обличчя побите, губа розпухла, в кутику рота ще не засохла кров. На руках сині плями. Чую дитячий плач, що долинає з-за дверей ванної. Я в шоці, але найменше зараз, що Катерині потрібно,
10 фактів про мене
✨✨✨Вітаю, дорогі друзі!✨✨✨ Хоч і з запізненням, але і я доєднуюся до челенджу Лірії Маєр та Крісті Ко і розповім 10 фактів про себе. ✨1. Моє ім'я. Віталій — це моє справжнє ім'я. ✨2. Вік. 45 (за паспортом).
Важливе запитання!
Всім привіт! Прийшла до вас із запитанням і трохи з сумнівами. Я хочу написати історію, схожу на «Довіра у твоїх обіймах», бо, зізнаюсь чесно, я безмежно люблю писати про адекватних, добрих і по-справжньому хороших чоловіків.
Поділюся оновленнями
Привіт, любі☆♡ Трохи пропадаю з букнет, оскільки книга вже дописана і автоматично публікується:) Я зараз зайнята другою частиною книги (вже 3 глави є), також пишу ще новеньку історію, яка на мою думку має бути ну супер
Анонс 15 розділу
Еротика як боротьба за контроль В ідеальному коханні все безпечно. Але в еротичному фентезі безпека — це нудно. Хімія між Алексіс та Дарієм будується на постійній спробі відібрати контроль одне в одного. Справжня
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше