Тут повітря пахне по іншому

 

Щоб ступити на вершину гори — необхідно на неї піднятися.

Вчора я рекомендувала для вас книгу івчина з полонини", а сьогодні пропоную зі знижкою продовження циклу.

Наречена з полонини" зі знижкою 15%/

JLUrnb5RE-y79-wgk7mFEEgo0h0vEvVxM0sKwY7ibXRMnFckU-mJhmHLMH8IlTG_aNbsMgYgZ6SMelhh0QZvUbbPEXiSH2s8cLqhSwaQtI9e_57WC63iwJdoDx9DuKdzAqeaiT3j



Анотація

На полонині Шумняска існувала повна гармонія серед вівчарів. От лише одного дня все змінює Марина зі своїм нареченим, які вриваються у розмірене працею життя. Кожного поглинають власні почуття і тривоги. Маринин наречений – геть не хоче жити в місті, куди прагне дівчина. Крім того, у неї є таємниця, яка може стати завадою щирому коханню хлопця і майбутньому шлюбу.

Уривок
 

Вечір пахнув стиглими яблуками. Принаймні так здавалося Марині. Яблунь на пагорбі, де вона стояла аби прийняти пропозицію коханого хлопця – не було. Зате були ялинки, далекі гори, й волога трава під ногами. Вона поглянула на праву руку, де ще досі було кілечко з діамантом від Ігоря.

- Ти згодна? – повторив запитання хлопець.

Він помітно нервував. Його голубі очі освітлював місяць і Марині здалося, що він от от заплаче.

«Що ж казати?»

Марина вагалася, бо ніяк не могла зрозуміти намірів хлопця. Ніколи не підпускав близько, не освідчувався в почуттях. З ним було добре, як дома. Але не могла подумати, що наважиться на такий крок.

- Ти кохаєш мене? – запитала.

- Я кохаю тебе, моя пташечко.

І оте пташечко розпалило пронеслося тілом і вдарило у самісіньке серце. Стоїть, очами: блим, блим.

Демян став на ноги і обережно торкнувся долонею губ.

- Моя мила – прошепотів перед тим як прикласти свої губи до губів Марини.

Дівчині здавалося, що полонина гойдається ніби колиска в той момент, коли їхні губи витанцьовували такт під мерехтіння зірок.

- Так – прошепотіла на вухо.

А Демян, як схопить дівча, аж на плече казирнув та й як закружляє. Марина ті сили тяжіння, геть нічого не відчувала. Лише кохання.

«Ось воно» - подумала.

Завжди цікаво було, як же воно може так людей змінювати, про мамку згадала – сумно на мить стало, але швидко минуло.

Здавалося за спиною крила виросли, та не просто янгольські, а величезні, білосніжні, такі ніби гору покривали. Якщо і були гріхи до цього, то була впевнена – зараз прощена.

Читати далі


Дякую за увагу!
Бережіть себе!

0 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
Інші блоги
Скоро нова художня книга
Працюю над аписанням нової книги. Цього разу вона буде художньою. Це буде історія про другий шанс, нове кохання і пошук себе. Цікава така тема?
Обіцянка, яку важко виконати...
Ми завмираємо, притискаючись одне до одного, важко та часто дихаючи, намагаючись повернути контроль над реальністю. Але не встигаємо оговтатися, як різкий, дзвінкий ляпас розриває тишу кабінету. Моя голова різко відлітає
Довга пауза, нова історія
Привіт усім, хто ще мене пам'ятає! Так, я зникала, каюся...(( Життя, робота, війна, тисяча причин — стандартний набір, яким виправдовується кожен автор, що замовк на букнеті на довше, ніж планував. Але я не переставала
Новинка
Привіт, любі читачі. Починаємо нову чуттєву та емоційну історію кохання. Буду вдячна за ваші коментарі, зірочки та не забувайте додавати книжечку до бібліотеки. Проди виходитимуть щодня , крім вихідних ❤️ Дякую
Цей погляд не обіцяє нічого доброго…
Зібрання сім’ї в Хамелеоні триває, і поки Арія намагається розібратися в усьому, що відбувається за цим столом, вектор уваги Даміано дедалі частіше зміщується в її бік. Не випадково... Бо серед усього, що сьогодні
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше