Так як раніше не буде. Оновлюємося!

Так, як раніше більше не буде. Цей вислів наразі дуже актуальний. І певний час він мене засмучував. Доки я не зрозуміла, що так, як раніше і не треба. Бо ми вже інші: досвідченіші, сильніші. Так, як раніше більше не буде – буде краще. Бо ми не опускаємо рук. А ми – це Україна.

Тож я не лише продовжую писати нові твори, а й вирішила трішки оновити вже написані. Тож ось нова обкладинка до новорічного міського фентезі. Запрошую до читання всіх, хто хоч раз замислювався: а як то потрапити у власне альтернативне життя?

Читай безплатно роман «Новорічна вітрина»

За обкладинку величезна подяка Дар'ї Новицькій. Завітайте на її сторіночку, не пожалкуєте: 1. https://www.facebook.com/groups/1345787015864358/

2. https://booknet.com/uk/darya-novicka-u1180368

3 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
avatar
Сафо Мелі
03.04.2022, 20:13:17

Попереду в нас тільки найкраще!

avatar
Рома Аріведерчі
03.04.2022, 18:34:24

Обкладинка чудова, а історія ще краща.

avatar
Каміла Дані
03.04.2022, 18:26:54

Класна обкладинка) Натхнення вам! Все буде Україна!

Інші блоги
Рік на Букнет.
Всім привіт! Трохи із запізненням, але вчора виповнився рівно рік, як я автор на Букнеті. Ну що ж, згадаймо, як усе починалося. Але спочатку я хочу подякувати своїм читачам. Безмежно вдячна вам за те, що читаєте та коментуєте!
Анонс + голосування
Книга під назвою «Де-не-де» незабаром з'явиться на Букнеті та вирушить на конкурс (сподіваюся, пройде відбір, адже всі правила наче враховано). Та навіть якщо ні, я все одно щиро запрошую вас зануритися в історію, сповнену
Трішки роздумів
У кожної книги є свій післясмак. Деякі історії закінчуються разом з останньою сторінкою, а деякі ще довго не відпускають, залишаючи після себе невидимі сліди. Мені подобається думати, що між сторінками моїх історій теж
Візуал і спойлер + чоловіча розмова))))
Я знаю, що ви чекали )))) Вже о 00.00 Ден перейде до рішучих дій... Ми не підтримуємо агресії, але підтримуємо чоловічу розмову ;) Так?))) СПОЙЛЕР!) Я спустився поверхом нижче. Ноги несли мене швидше, ніж я встигав про щось подумати.
Наречена(його)
Варто мені підняти очі на щасливу парочку, як ми з Владом зустрічаємося поглядами — це він уперше за весь вечір відкрито дивиться на мене. Ми в якомусь дивному заціпенінні дивимося одне одному в очі... Я першою наважуюся
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше