Доброго здоров’ячка, дорогі читачі. 

Навіть не знаю, з чого почати. Найперше смиренно прошу пробачення за таку довгу перерву в оновленні книги «Остання дружина страшного». Шановні читачі, не уявляєте, як мені прикро, що не могла писати останнім часом. Не буду втомлювати вас нудними розповідями про те, як мені було важко в останні два тижні.

Насправді мені гріх нарікати, мої справи далеко не такі погані, як у багатьох інших людей в Україні. Я жива, здорова і мої близькі теж. Це вже чудесно. Якщо ви мешкаєте в місцях, де зараз кояться страхіття, якщо мусите щодня боятися за своє життя і своїх рідних, дуже співчуваю. Невимовно боляче через такі реалії. 

А я, хоч фізично, слава Богу, не постраждала, але таки не могла зібратися з думками, щоб продовжити писати. Моє життя докорінно змінилося, як і в багатьох з нас тепер. Довелося пристосовуватися до нових обставин, приймати нові виклики. Часом здається, що все це лише сон, відкрию очі і побачу, що все, як було. Ніяких тривог і лиха.

Але, дорогі читачі, я ні на день не забувала про вас, чесно. І, хоча до того, щоб заспокоїтися, звісно ж, ще далеко, але рада повідомити, що я знову почала писати. Хоч трохи. Старатимуся і далі тішити вас цікавими історіями. Продовження книги вже на сайті. Запрошую. 

Дуже-дуже вдячна вам за терпіння. Невимовно ціную вашу увагу і підтримку в цей непростий для всіх час. 

Щиро зичу вам невичерпних сил і наснаги не здаватися ні перед якими труднощами. Як би не було, ми сильні. Зможемо вистояти, не зламатися. З Богом, підтримуючи одне одного, ми зможемо вистояти і не опустити рук. Вірю в краще, в перемогу добра.

З любов’ю, Лана Іссан.