Уривок з майбутньої книги.

Знаєте, бувають інколи такі сни, які приносять натхнення для історії більш, а ніж речі або події у справжньому житті. Один з таких снів мене надихнув на темну історію, початок якої звучатиме так. 

Мертва тиша... Дорога яка вела в нікуда - відлунням доносила крик до його вух. Ліс по обидва боки, ніби здавлював тією не зрозумілою атмосферою. Шум прорізав вуха, біль яка б не мала бути відчуваною в снах, стала справжньою. На колінах він стояв перед дорогою, яка снилася йому кожної ночі. Безкінечна дорога в нікуди, в то нікуди звідки виходу вже не було. Було тільки одне бажання "Втекти з цього пекла". Завжди вона вела тільки в один напрямок, один й той самий, який завжди закінчувався тим чим й завжди все закінчується в кінці. 

1 коментар

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
avatar
Лео Нур
28.03.2022, 23:48:32

Радий що ви з нами в цей не простий час) Чекаю на вашу книгу. Тут на сайти, є одна цікава річ - жанр "Не художня література" . Тут у багатьох з нас нокоплюеться багато матеріалу , по мірі написання книги. Це в основному відомості про міста , історичні події , чи містичні явища в залежності від жанру. Думаю у вас, як автора наукової фантастики, багато такого матеріалу знайдеться, який також цікавий читачам.

Інші блоги
Невже все пропало?
Я вже прямувала до одного з адміністраторів, щоб теж скористатися їхніми послугами, коли двері одного з трьох ліфтів на протилежному кінці вестибюля розсунулися. І я відчула себе так, наче під моїми ногами розверзлася
Відверта розмова з батьком…
Чому ж тоді Матерія живе в мені? — панічна думка обпекла мій розум. — І чи вона колись так само зникне від мене? Чи забере мою власну магію Землі і мене? — Але була й інша сторона, Кайє, — голос батька раптом
Спокуслива магія тіней ☽◍☾︎
Прийшов вечір, а з ним і магія тіней ʕ⁠ ⁠ꈍ⁠ᴥ⁠ꈍ⁠ʔ ✧˖°. ⋆ Зазирніть у цю темряву разом з новим розділом «Їх розлучила Смерть». Це той випадок, коли аудіоформат у виконанні майстрині оповіді Ірини
"Будинок, що їсть імена" — візуали до розділів ❤
Книга тепер має ще більше атмосфери ? Я дуже люблю, коли історія живе не лише в тексті, а й у деталях: у світлі з прочинених дверей, у старих сходах, у погляді героїні, у предметі, який раптом виявляється важливішим, ніж
Один ритм на двох. Подяка та красивий візуал
Сьогодні я хочу щиро подякувати за дві нові рекомендації до нашої історії «Один ритм на двох» чудовим авторкам Анні Лінн та Асеї Мітрель! Спасибі за підтримку моєї творчості, це дуже зворушливо й приємно! А
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше