Лік часу уже давно втратив зміст. Цифри в нашому календарі змінються не по даті, а по кількості днів війни. Сьогодні вже двадцять сьомий... Двадцять сьомий день, відколи до нас прийшли небажані гості. Двадцять сьомий день втрат і руйнувань... Та, незважаючи на це, ми сильні! Саме зараз ми побачили наскільки незламний український народ. Попри біль і страх, у нас живе сила духу та нестримне бажання волі. Я не могла пропустити ці почуття крізь себе, тому вилила їх на папір. На моїй сторінці ви можете прочитати збірку поезій "Зовнішнє полум'я". Кожен вірш пронизаний моєю біллю за нашу землю, злістю на російських окупантів, вдячністю нашим захисникам, надією на світле майбутнє нашої держави і безмежною любов'ю до України. Я вірю в нашу перемогу! Слава Україні! Мирного неба!