Додано
26.02.22 14:33:16
Важливо!!!
Вітаю, всіх в цей важкий час. Я з Закарпаття і в нас тихо. Слава богу.
Звісно в такий час не може йти мови ні про яку творчість. Але пишу це, бо в селі маємо будинок. І готові прийняти одну - 2 сім'ї. Там не всі умови, але принаймні не стріляють над головою. Пишіть мені будь куди... Чоловіки захищайте нас, а не просіть сховку. В мене все!!!
Прохоренко Вікторія
866
відслідковують
Інші блоги
Хтось шукає сенс у жорсткому темпі сьогодення. Когось ваблять масштаби минулих століть із їхніми війнами та зламами імперій. А є ті, хто будує недосяжні світи майбутнього. Але є ще один дивовижний вимір — недалеке минуле.
Перша книга поступово наближається до свого завершення) До фіналу залишилося не так багато, але історія ще не готова розкрити всі карти. Деякі відповіді вже зовсім близько, інші доведеться шукати значно довше. І вже
і ілюстрації теж) а також невеликий спойлер до завтрашнього розділу книги "Щоденник служниці") В цьому розділі "на сцені" з'являється генерал Андош Жюно, поки що веселий, щасливий і радий ділитися приємними
Жінка підійшла до великого дзеркала, яке було накрите старою скатертиною. Повільно знявши тканину, вона сказала: — Подивися. Емілі нерішуче наблизилася. Спочатку вона побачила власне відображення. Але вже за мить
«Тіні на темній сцені» — історія № 2 із циклу «Липа нашепотіла», нове розслідування приватних детективів Анни та Ігоря. Цього разу події теж відбуваються у Києві, але переносять читачів на Ярославів
2 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиДякую за сили підтримати людей у такий нелегкий час. Тримаймося!
Дякую, що даєте притулок біженцям. Бережи Вас Боже!
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати