Помітила, що всі приєнуються до нового флешмобу й подумала, а чому б і ні?
 
1. Я не пишу під музику зазвичай, але вона мене надихає звісно.
2. Пишу книги на телефоні. Так мені зручніше, хоча на комп'ютері значно швидше.
3. Сама клепаю обкладинки. Теж на телефоні. Звісно, вони не супер-пупер красиві, але мене задовольняють.
4. Почала писати, коли мені розбили серце. Звісно, любов до книг в мене була й до цього, але вперше я спробувала свої сили саме після нещасливого кохання. Здається, то був початок 2012. До речі, ту книгу я так і не дописала, хоча рукопис зберігся.
5. У мене взагалі багато розпочатих книг, до яких я обов'язково планую повернутися. Принаймні, обіцяю собі це, коли прийде час.
6. Думаю, якби я не прочитала "Тореадори з Васюківки" в шостому чи п'ятому класі, то не полюбила б книги. Принаймні, я не пам'ятаю, щоб мені щось подобалося до цього.
7. Під час вагітності, рік тому, не могла писати. Видушила з себе одну нещасну книгу на 250 тис зн, і, дякувати Богу, вона вийшла вдалою. Тепер можу писати, але часу нема. Печально.
8. Часто не можу вигадати, як прокоментувати книгу, яку читаю. Тому ви вже вибачайте, кого читаю...
9. Всі мої книги мають частинку з мого життя. Це не обов'язково історія, сюжет. Може бути фраза, предмет або випадок із життя. Невеличкі камео мого власного життя, які я вплітаю у свої книги.
10. Можете закидати мене тапками, але мені легше читати книги російською. Мабуть, це через те, що більшу частину літератури прочитала російською. Хоча люблю, розмовляю і завжди розмовляла українською.


Дякую, що прочитали! Сподіваюсь, було цікаво дізнатися про мене щось нове.

Також хочу запросити до моєї конкурсної книги "За межею Світла", якщо ви полюбляєте таємниці та загадки, вона повинна вам сподобатися!

Всім щастя та тепла!