Доброго часу доби, дорогі читачі. Нещодавно опублікував десятий розділ книги “Коли опустяться сутінки”. Це своєрідний ювілей. Тому хочу розповісти трішки про цей роман. Почав писати цю книгу я спонтанно. Правду кажучи, не планував працювати над нею. Деякі задуми цієї історії уже зароджувались у моїй голові, але справжнім поштовхом став конкурс. Саме він спонукав мене взятись до роботи. Жанр містики мені дуже до вподоби. Тому я не зміг проігнорувати такий шанс. Хотів доєднатись до когорти прекрасних письменників, щоб моя книга стояла поруч в розділі: роботи учасників. Я не покладаю шалених надій на перемогу. Сама участь у конкурсі – велике досягнення. Адже такий твір прочитають багато читачів і в тому числі професійне журі. А якщо комусь сподобається моя книга – це вже перемога.
Тож запрошую до читання.
Як завжди чекаю відгуків і коментарів)
2 коментаря
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиМолодець) Так тримати!
Артем Гершун, Дякую)
Гарний намір! Я теж на перші конкурси йшла саме з такою думкою. З цього приводу напрошується старий "бородатий" анекдот: біжить півник за куркою та думає: "Наздожену - затопчу, не дожену - зігріюся!"
Так ось, те, що ви вирішили бігти - вже успіх! Щирі вітання!
Юлія Рись, Дякую. Може й наздожену) Як не тепер, то іншим разом)))
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати