Захопливе фентезі

Всім привіт! Нещодавно я натрапила на одну книгу і мене охопила ностальгія за студентським життям. Студенти вміють шукати пригоди навіть там, де здавалося їх зовсім немає. От і героїні цієї історії, знайшли не просто пригоди, але й несподівано стали володарками магічних сил. Одразу з’являється ряд таємниць, які хочеться відгадати.  Авторка настільки реалістично передала атмосферу, що здалося - це я здаю зекзамен у одного суворого викладача й чую його думки. Поєднувати студентське життя і відьмування не просто, дівчата потрапляють у дуже цікаві ситуації та навіть проводять власне розслідування.

Мова йде про книгу Мар’яни Долі, фентезі «Чародійки на півставки».

Залишу для Вас анотацію:

Ви вважаєте, що див на світі не буває?

Запитайте у героїнь цієї історії! Адже в один чудовий день життя трьох студенток кардинально змінилося. І тепер їм доводиться не лише конспектувати лекції та писати курсові, а й вчитися давати раду незвичайним здібностям, які звалилися на них, неначе сніг на голову. А ще - розбиратися з чаклунами із минулого, допомагати тим, хто потрапив у біду і достойно виходити з усіх життєвих випробувань.

Уривок: 

«— Ану віддай! — раптом дуже голосно (як Ярині здалося з переляку) прогриміло за її спиною. Вона рвучко озирнулася і побачила у притіненій глибині кімнати ще одні двері, які  саме розчинилися, і на порозі став чоловік, одягнутий у якусь чорну хламиду. Його обличчя приховував насунутий на очі капюшон, а рука вказувала прямо на неї. Вірніше, на те, що дівчина тільки но підняла з підлоги.

Цієї миті ніби ожила Зося. Вона заверешала, як пожежна сирена:

— Рятуйте! На допомогу! 

— Стули пельку! — погрозливо прошипів незнайомець і ступив крок у їхній бік.

Дівчата, не змовляючись, розвернулися і дременули геть із дивної кімнати. Бігли щодуху, перечіпаючись, допомагаючи одна одній. Їм здавалося, що за спиною лунають важкі кроки, а з темряви тягнуться пазурясті руки, які от-от ухоплять і потягнуть кудись у глибину підвалу, звідки вже неможливо буде вибратися…

Ось і вікно з розбитою шибкою, крізь яку на підвіконня вже встиг насіятися дрібний, як цукрова пудра, сніжок. 

Зося першою заскочила на підвіконня. Опинившись зовні, простягнула руку Майї, останньою підвал покинула Ярина. Всі троє, незважаючи на холоднечу, були мокрі від поту, серця калатали так, ніби дівчата пробігли стометрівку на швидкість.

— Що ц-ц-це було? — озвалася Майя, зачиняючи вікно від гріха подалі. Втім, у приміщенні було тихо і темно, і ніякого сліду злочинця, що мав би гнатися за випадковими свідками своєї чорної справи. Мабуть, побоявся, що вони викличуть підмогу, і десь заховався…

— Це вбивця! — впевнено сказала Зося, котра вже трохи відійшла від переляку. — Завів ту бідну жінку у підвал, напоїв наркотиками чи снодійним, і збирався принести у жертву! 

— Як це — принести в жертву? — непозуміюче перепитала Майя. — Хіба таке буває насправді? Може, то просто якийсь маніяк? 

— Ти бачила, які там свічки стояли? — Зося насупила брови. — Чорні! Отже, була задіяна чорна магія. А сатаністи завжди приносять у жертву дияволу  живих істот! 

— Та ну, — Майя недовірливо знизала плечима. — А раптом, то просто кіно якесь знімають? Наш універ знаходиться у старовинному приміщенні, може, підвал орендували кіношники? Я щось таке чула, що тут планувалися зйомки історичного серіалу...

— Але ми не бачили ні режисерів, ні операторів з камерами, ні людей з освітлювальною технікою, — не погодилася Зося. — Та й хто знімає кіно так пізно ввечері? 

— От зразу видно, що ти далека від телевізійного світу, — Майя гордо усміхнулася. Нещодавно її за виграний конкурс на інтернет-сторінці відомого телешоу нагородили квитком на зйомки цього самого шоу. І тепер вона почувалася неабияким знавцем закулісного життя кіношників. — Щоб ти хотіла знати, дорогенька, фільми можуть знімати у будь-який час доби. Якщо дія відбувається вночі, то й знімають уночі.

— А я все-таки схильна думати, що то не кіно, а все відбувалося по-справжньому, — заперечила Зося. — Якийсь хворий на голову дядько надивився містичних фільмів і уявив себе всемогутнім магом. Але боюся, що тій жінці загрожує небезпека! Треба викликати поліцію!»

Мене дуже зацікавило хто той чоловік у чорній хламиді, відчуваю, ми ще з ним зустрінемося.

Приємного читання!