Вітаю, читачі.

До весни залишилось три тижні, зимова розміренність потроху зникає, поступаючись драйвовому настрою. Кохання і тяга до пригод уже шмигають у повітрі ))) Тож саме час познайомитись із новинкою від Кристини Асецької. 

(обкладинка клікабельна)

Уривок

Варновський зняв взуття. До нього вийшла Ілона, у рожевій сукні в якій була сьогодні, та доглянута жінка зі світлим волоссям й зеленими очима. Вона дуже схожа на Ілону і чоловік впевнений – це її мати. Злегка похитуючись підійшов до жінки, залишаючи на дорогій плитці вологі сліди:

- Ілоно, я скучив, - поклав свої долоні на спину та поцілував у щоку, намагаючись якнайбільше її обслинити. Сподівається, що не перестарався і після цієї витівки його не звільнять з роботи.

Ілона скривилася та доторкнулася до його плеча спітнілою долонею:

- Коханий, я тут. Це моя мати – Катерина Петрівна.

Чоловік відхилився, уважно вдивляючись у обличчя жінки, і звичним жестом ляснув себе по лобі:

- Ой, прошу пробачення, ви просто дуже схожі. Одразу зробив крок убік і захопив у  міцні обійми Ілону. Він сильно стискав руки, обхоплюючи тендітні плечі й сподівався – дівчині боляче. Дмухнув ароматами алкоголю в її обличчя, від чого Ілона ще більше скривилася.

- Ти п’яний?

Чи впорається хлопець з таким несподіваним щастям? Переходьте за посиланням , щоб слідкувати за пригодами цієї парочки і дізнатися відповідь.

Весняного настрою!