Щоденники Сіріуса. Історія однієї такси

Одного дня, авторка закрила гештальт у своєму житті та... порушила спокій одеського дворику рослин тим, що забрала гучного чотирилапого мешканця до себе. 

Щоденники Сіріуса - історії, як одного дня підліток такси змінив власників, та... так трапилося закрив багато гештальтів. У моїх рукописах були окремі нотатки. А тут на днях мене осяяло думкою: а чому б ні розбавити третій розділ казок з одеського дворика короткими оповіданнями про пригоди балакучого собаки? 

Це справжнісінький експеримент. Так що, незабаром, в одеському дворику рослин з'являться розповіді собаки породи такса на прізвисько Сіріус Блек. Так, це повністю чорний пес від носа до кінчика хвосту і він вміє шуткувати та ділитися історіями зі свого нелегкого "таксячого" життя. 

До речі, я сама не думала, що нотаток з одеського дворику рослин колись набереться на повноцінну книгу 300 + тисяч символів )))  

0 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
Інші блоги
Відчуйте магію на слух: Новий АудІороздІл
Нічний перегін, мертвено-блакитне світло місяця та повне виснаження... Коли власна сила залишає Каліду, тільки чужі руки утримують її в сідлі. Але чий порив виявиться рятівним — мовчазна підтримка Брана чи владне, рятівне
Нова історія вже готується до злету!
Всім привіт! ❤️А у мене для вас готується дещо новеньке!❤️ Так-так, я не сиджу без діла й потроху працюю над новою історією. Вона вже зовсім скоро відкриє свої двері. Її назва — «Політ у невідомість». Але що
Девятий розділ "Гострих відчуттів"
Вітаю, мої любі читачі! ❤️ Хочу подякувати всім, хто залишається зі мною та чекає на продовження цієї історії. Мені дуже цінна ваша підтримка! Дев’ятий розділ уже доступний до читання!))) — Алло, Мін Су, слухаю,
Моя перша тисяча!
Знаєте, я довго чекала на цю цифру. І ось вона - перша тисяча переглядів «Безодні на двох». Можливо, для когось це зовсім небагато. Але для мене за цією цифрою стоїть значно більше, ніж просто статистика. Це час, сумніви,
У тебе гіпотетичний інтерес чи конкретний?
Шум бару залишився за спиною. Я неквапливо пішов вузьким, трохи вигнутим технологічним коридором, що імітував міську вулицю, коли позаду почув те, чого й хотів, — легкі кроки. Я не став смикатися чи хапатися за паралізатор
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше