5 лютого на роман «Почати життя з нової сторінки» призначена знижка. Тож не втрачайте можливості. Цього дня ви зможете придбати книжку з 10%-ною знижкою.

Це остання знижка цієї зими. І остання знижка на передплаті, оскільки роман стрімко близиться до завершення. До речі, останні глави з’являться на порталі Букнет за 2 тижні. 18 лютого книгу буде завершено.

Тож не гайте часу. Переходьте за посиланням та занурюйтеся у світ жінки, мрії якої в одну мить було вщент зруйновано і яка, крок за кроком, інколи помиляючись, а інколи безсило опускаючи руки, все ж таки знайшла в собі сили… ні! Не відновити свій світ, а побудувати інший, кращий за минулий.

І декілька уривків з роману:

«Чи варто повертатися в минуле?<…> Все залежить від тебе. Якщо твою історію дописано, то повертатися до неї не варто. А якщо ти поставила в ній три крапки, то завжди є можливість продовжити історію з абзацу».

 «А в житті взагалі все просто. І це найбільша мудрість. Коли ти нарешті зрозумієш, що в житті все просто, то почнеш легше дивитися на світ, перестанеш чекати якихось неприємностей. І вони самі собою підуть з твого шляху. Тебе немов підхопить течія річки і понесе. Не треба більше гребти руками. Необхідно лише довіритися течії, яка доставить тебе в потрібне місце».

«Не чекай подяки. Ти робиш добро. Воно має залишатися безкорисливим. Це такий закон. А якщо ти чекаєш подяки, то йдеться не про добро, а про послугу. Просто оплату ти вимагаєш іншою валютою».

«Від образи на очах дівчини миттю з’явилися сльози.

— Я не можу пробивати головою бетонну стіну!

Бабуся випустила хмару диму і повернувшись до онуки, вимовила:

— І не треба! Знайди в стіні двері.

Ліза з подивом поглянула на бабусю. «Вона що, знущається з мене?» — промайнуло у дівчини.

— Які ще двері? Де? — запитала вона вголос. — Я нічого не бачу.

— Це тому, що ти дивишся очима, — відповіла Ганна Митрофанівна, знову випускаючи хмару диму. — А ти спробуй подивитися серцем».

А пам’ятаєте з чого все починалось?