Бризки шампанського, салюти та фанфари... Роман «Та, що біжить уві сні» завершено! Таша пройшла такий нелегкий шлях, стільки навчилася і справді змінилася. Розбещена інфантильна мажорка подорослішала, порозумнішала і перетворилася на самодостатню впевнену в собі дівчину, яка знає, чого хоче від життя.

Ось і фінал! Він вийшов трохи слізливим, але все-таки радісним! Дякую вам, мої дорогі читачі, що пройшли весь цей шлях разом зі мною та Ташею! Було так приємно читати ваші коментарі, відчувати, як ви хвилюєтеся за героїв книги, як співчуваєте їм.

Все могло скластися інакше…

Мені завжди цікаво читати ваші версії подальшого розвитку подій. Не приховую, коли ніхто не здогадувався, що відбуватиметься далі, я як єхидна мушка, сиджу задоволена і потираю лапки. До речі, деякі коментарі змушували мене (і не раз!) розширити історію.

Наприклад, любовної лінії Алістера і Таші могло б і не бути! У мене було два варіанти розвитку подій, і в одному з них вони мали залишитися просто друзями (без жодного інтиму…). Ще за однією версією саме Алістер мав заважати Таші повернутися додому, бо закохався у неї і не хотів відпускати. Зрештою, я таки вибрала саме такий фінал, де мудрий Алістер і вже мудра Таша так красиво прощаються. Сподіваюся, ніхто не лишився розчарованим!

От і все… Тікаю пити шампанське на честь завершення книги! А потім – одразу за роботу! Новий роман вже чекає на старт! Відкрию маленький секрет. Це буде історія загадкової та таємничої Яри… Історія буде зовсім іншою, але до Феєрії ми ще зазирнемо. Якщо вам сподобалася «Та, що біжить уві сні», не забудьте підписатися на автора, щоб не пропустити вихід нової книги!

Всіх люблю, цілую, обіймаю! До нових зустрічей!!!!!!

Ваша Марина.