Імперія - 20%

Дорогі читачі:)

Сьогодні діє знижка на емоційного Грома та його Шоколадку. 

Шматочок:

- Ти ці копита кожну зміну носиш? - продовжує допит Дрон. – І як дванадцять годин можна проходити на десятисантиметрових підборах? - хмикає. Одну руку просовує до кишені й витягує мобільний телефон. Крутить його в руках, але пройти жінці не дає. - Поки чоловік Олександри не повернеться, ніякі уколи робити не дозволяю! Питання?

- Ні, питань немає, - жінка блискавично дістає з кишені пістолет і, направивши його в сторону Дрона, знімає маску. Навіть мені з далеку помітно, що ця жінка красива, з маленьким носиком, пухкими губами, що покриті червоною помадою, на правій щоці родимка. - Ти не змінився: такий же проникливий сучий син! - Дрон стоїть, немов статуя, обличчя його не бачу, але думаю, він шокований. - А тепер вибач, але у мене замовлення! - підіймає одну сторону губ і натискає на курок.

Бах!

Приглушений звук пострілу порушує тишу кімнати. Заплющую очі та стискаю в кулаки кінець ковдри. Паніка тече по венах річкою, несучи мене все далі в країну страху. Чую звуки боротьби та як торкається до підлоги щось скляне, розбивається в дзуськи. Цікавість з'їдає мене, і я, не витримавши, розплющую очі. Жінка притиснута животом до дивана, зверху Дрон, придавивши своїм тілом, заломив жінці руки за спину. Чути веселий сміх жінки.

Різкий удар потилицею в ніс охоронця - і Дрон відпускає жінку, звалившись на підлогу.

Я застигла. Адже зрозуміло, що вона прийшла по мою душу. Очі шукають хоч щось, чим можна захиститися, але, крім вази з квітами, біля мене нічого немає.

Намагаюся відігнати погані думки, адже ще є надія, Дрон ще живий, а значить, ще є шанс. Мої батьки завжди говорили, що потрібно сподіватися на диво до останнього. І я сподіваюся!

Жінка швидко підіймається на ноги й робить декілька кроків, направляючи дуло пістолета в мою сторону. Серце стукає, немов колеса паротяга, а гудки віддаються в голові, тіло заніміло, очі вдивляються в залізну зброю.

- Здохни, сучко! - летить фраза, і я, немов в сповільненому зніманні, бачу, як палець тисне на курок ... 

КНИГА ТУТ

Маленький подарунок:

Мачуха на замовлення     KEkt8_gK

Ваша Каміла