"7 днів на Білому Світі". Уривок

Лісничий дійсно був воїном, втім який через слабкість натури завжди воював на чужих полях битви. Ці поля розгортали для нього усі, хто мав хоч трошки міцнішу волю, ніж він. У дитсадку, в школі, в університеті, на численних посадах і роботах чоловік підсвідомо шукав людей, які спрямували його хоч кудись.

 

Як людина без стійких вподобань, думок та уявлення про світ, Лісничий встрягав у словесні та фізичні бійки, бо був кимось підбурений. За бойові дії він не отримав жодної медалі, бо був наймитом, наймитом, який впритул наблизився, а потім без сумніву застрибнув у розуміння, що власне існування не має сенсу. Чоловік знайшов заспокоєння у службовій сторожці посеред лісу, де його ніхто не чіпав і він був сам собі господарем. А природа виконувала роль мовчазного друга.

 

Прочитати книгу можна за цим посиланням:

https://booknet.com/account/novels/view?id=363975

0 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
Інші блоги
Хуртовина: Погана згадка!
Вітаю! ☀️От бувало у вас таке, що ви сидите у гарній компанії друзів. Ні, навіть ще краще! У гарній компанії родичів! Яке-небудь свято наприклад, або можна і звичайний обід... І все так чудово - гарна їжа стає смачнішою від
Не той син
Не той син Саме так називається наступний розділ роману «Без радіозв’язку» Що вас чекає? Психологічна деконструкція Рея. Якщо раніше він сприймався як комічний елемент (comic relief), то цей розділ перетворює його
З запізненням, але глава на сайті ❤️
Вітаю, мої неперевершені ❤️ Довго говорити не буду, лише натякну, що ця глава знову hot ❤️ (картинка клікабельна)
Слабкість чи сила? Мить істини......
Привіт, мої любі читачі!!!✨✨ Сьогодні, а якщо точніше, вчора вийшов новий розділ моєї книги. Це, мабуть, одна з найінтимніших частин історії. Ми звикли бачити Адріана непохитним інквізитором, а Алісію — загадковою істотою,
Традиційний спойлер нового розділу.
Йду до себе — просто в душ. Гарячі струмені води б’ють по плечах, але не приносять полегшення. Навпаки, жар тільки посилюється ...................... Спираюся долонями в кахель, важко дихаю, дивлячись на своє зображення в запотілому
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше