Письменицька майстерність - що це?
Часто бачу оголошеня про подібні курси. Часто чую від людей - хочу навчитись писати добре. І розчаровуюсь від того, що люди підміняють поняття. Замість майстерності писати захопливі книжки їм підсовують філологічні курси української мови. Авжеж, розставити розділові знаки в правильному порядку важливо. Авжеж, використати синонім, прибрати тафтологію, збагатити словарний запас - важливо. Але хіба це в хорошому творі головне? Потім бачиш обурення, що твір з купою помилок набрав більше прочитань, ніж вилизаний-розчесний.
Для мене майстерність автора це не стопятдесят вичиток коректора. Це текст від якого просто неможливо відірватись, не тому що він бездоганний. А тому, що він малює словами кіно в голові. Почав читати і пропав на два дні. Не спати до ранку над книгою бо не можеш відірватись. Ходити три дні з похміллям опісля, бо не можеш почати читати щось інше.
Нажаль, таких книг, щоб прямо тиждень не могла відкрити іншу книгу, в моєму житті було мало. В чім же секрет успіху цих творів?
1. Продуманий сюжет. Нема нічого гіршого, коли автор не знає що робити з своїми харизматичними героями. Бо героїв він придумав і побачив, а як закрутити їх життя в книзі - ніт. Герой теліпається як щось в ополонці навколо однієї сюжетної лінії. Звяляються якісь статисти з якими він розмовляє ні про що і так само йдуть в імлу. Загадка сюжетної лінії настільки проста, що її не вистачає на книгу. А знаки тягнути треба. Потім зявляються роялі, боги з машини чи чорти з табакерки.
2. Динаміка. У світі героя постійно щось відбувається. Він не стоїть на місці. Поспішає, йде, їде, біжить, зустрічається з кимось, розгадує загадки і знаходить нові. А не спить, їсть, і теліпає язиком по телефону аби що.
3. Продуманий світ. Де б герой не жив, автор має бачити більше ніж декорації тієї сцени про яку він пише. Автор взагалі має бачити те що він пише. Навіть якщо герой розмовляє з кимось в кімнаті, автор має бачити цю кімнату, колір шпалер, шпаринку на стелі, мелбі, пейзаж за вікном. Автор має бачити місто, країну, традиції і звичаї, бо в цьому всесвіті автор бог-творець.
Це мінімальні три кити які треба для сворення твору. Згодні?
До речі. Завтра будуть результати конкурсу Ніч перед різдвом, дякую всім авторам, хто долучився до створення цих теплих історій.
Також користуючись нагодою запрошую до свого фентезі, якого у мене зараз дуже багато. Це і Вартові мороку, і Комісар особливого призначення, І Адептка, або Дільничий, пудра та корсет, і Верховний. Останні дві книги будуть безкоштовними до самого завершення. Тож поспішайте насолодитись моторошною або веселою атмосферою.
15 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиПлюсую))) Я б ще додала пункт: продумані персонажі. Хоча б головних героїв та лиходіїв варто теж продумувати так само уважно, як і сюжет. Тоді героям віриш, за них переживаєш.
Мені дуже сподобалася книга "Кіно між раєм і пеклом". То не стільки про письменництво, але про драму і мистецтво розповідати історії. Дуже корисний матеріал для авторів.
Мар, Воно варто уваги)
Для мене наразі лише один сайт на тему "як писати" виявився цікавим і корисним, не буду називати автора, щоб це не звучало, як реклама, але я регулярно дивлюся відео цієї письменниці і читаю її дописи, беру багато корисного для себе. Все інше, що траплялося - не виправдало сподівань.
Мар, дякую на доброму слові
Дуже цікавий запис. Мені не вистачало такого чарівного пенделя. Дякую!)
Анна Пахомова, Дякую! ) Намагаюся.
Кіно в голові. Я так в дитинстві читала книгу Георгія Почепцова "Золота куля". Вона і зараз моя улюблена. Вищий пілотаж, коли книга зникає, а натомість з'являється вигадана реальність і її можна понюхати, відчути, і навіть помацати. :)))
Лана Василенко, Так, такі книги западають вдушу надовго
Чудовий блог. Аню, ти молодець!)
Софія Чайка, Дякую!)
Шукайте й знайдете. Якраз влаштувала для себе підвищення кваліфікації й тут Ваш блог на очі потрапив. Дякую за вашу працю. Інколи дуже корисно почути як інші автори дивляться на книгу й спробувати поглянути на свою працю їх очима. Неодмінно знайдеш, що можна вдосконалити.
Марія Луіза Коллє, Досконалості меж немає, це точно.
Класні пункти. До третього може ще дещо додати. Якщо автор реально все те бачить, то докладно описувати не потрібно. Вистачить однієї-двох фраз. І читач все те побачить.
Зорян Костюк, Тут складно щось порадити. Можливо, треба якось зайти з іншого боку. Подивитися на сцену очима персонажа.
Чудовий блог. Погоджуюся з пунктами. Не знаю, як там курси, а я знайшла кілька блогерів, поради яких помогли в письмі. Як на мене, гарно все пояснюють, помагають краще розуміти певні принципи, прийоми, як описати те, чи інше. А ще вони дуже надихають. Успіхів, Анно.
Анна Пахомова, Так, мабуть. Але приємно, що це задарма і дехто реально помагає і мотивує.
Так курси не для того, щоб навчити. А для того, щоб за них платили. За те, що ви написали, платити не будуть, воно самоочевидне. До того ж загальна грамотність - вона не лишня. Тож гроші не зовсім на вітер. Все, що цікавить початківця, можна знайти у вільному доступі або спеціалізованій літературі. А для автора найважливіше мати власний життєвий досвід. Бо його відсутність дуже помітна. От на букнеті повно, вибачте на цім слові, школоти, що пише про мечі, орала і підкорення всесвіту й околиць. Замість цікаво писати про школу - хоч би й фентезі. І також повно мамочок з гарним досвідом виховання дітей, зі знанням того,як воно все у дорослих влаштовано, а пишуть про незайманок і фей. До речі продуманість світу теж від досвіду залежить. Не так важко накидати скетч про світ фентезі. Бо там автор - цар і бог, як сказав, так і є. А от сучасний світ - він потребує знань про те, як все є насправді. Принаймні в загальних рисах. Наївні селянки, скромні сирітки й розбещені бізнесмени - ну нехай. Це така умовність. Але описаний світ, в якому вони живуть, більше нагадує фентезі в багатьох книгах.
Це не докір. Вигаданий світ має бути зрозумілим і логічним для твору, а не "як в житті".
Анна Пахомова, Так в гуглі ж нікого не забанили. Хто хоче - все взнає, а комусь і так добре. Бо дещо з написаного не дуже технічно все одно гарно читають. Тобто це вада далеко не для всіх. Мінімум 11 років всі вивчали літературу - від дитячої казочки до сучасної зарубіжної, не кажучи вже про вітчизняну.. Та й сюжетів, що у казках, що у реалістичній худліт дуже мало. Все написано тисячу разів і до нас. Може сучасні початківці інтуїтивно хочуть якусь деконструкцію зробити, бо нудно їм в рамках сюжету. А виходить нудно читачеві. А може вони в душі лірики, а не епіки. І виливають настрій, а не розповідають історію.
Одне я знаю точно - якщо автор знає про те, що пише, менше, ніж читач, якому писання адресоване, читати не будуть. Причому це не тільки знання життя. Але й усталених канонів.
Тобто щоб робити деконструкцію, треба знати про конструкцію все. Бо завалиться.
Аню, погоджуюсь з тим, що автор не є коректор. Коли пишеш (народжуєш/вистраждуєш) якийсь текст власні помилки побачити важко.
Головне для автора - створити сюжет,який бере за шкірку і змушує читати цілодобово, виписати характери так, щоб читачам когось захотілось шваброю прикласти, а когось приголубити.
Коли сюжет захоплює, не звертаєш увагу на адруківки. Ми усі живі люди.
Єдине що на дух не переношу і такий твір (навіть найталановитішого автора) НЕ БУДУ ЧИТАТИ, який перекладений ГуглТранстейтом!!!
От просто знущання над мовою той гоблінський переклад!
Alesia, А я полюбила фемінітиви. Це справедливо врешті решт.
Усі ті курси - то таке собі інфоциганство, з яким боротись нема сенсу.
Особисто "подобається", коли обіцяють навчити писати за місяць. І ведуться ж люди, інакше б не було такої кількісті цих недокурсів.
Ольга Іваненко (Ольга Джонс), Мене дратують марафони письма. Комусь звісно це поштовх. Але як на мене - це збочений спосіб вигоріти
З приводу "кіна в головi" це прямо в десятку ) Не знаю в кого як , але особисто я бачу свої історії саме картинками, а потім вже підбираю слова аби їх описати.
Лео Нур, Я так читаю - не бачу зазвичай слів, якщо книга хороша
Підписуюсь під кожним словом
Незнайомка з країни мрій, Приємно опинитись в колі однодумців
Вийшла чудова невеличка стаття)))))
Софія Вітерець, Дякую))
"Малює кіно в голові" - дуже гарно сказано! Чудовий блог!
Каміла Дані, Дякую)
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати