Новеньке до старенького

 Всіх з  Новим роком, i Різдвом/ По трохи виходжу з цього радісного , хоча i повного на турботи, періоду. I виходжу новою історією в збірки оповідань " Відкупник". Я так давно її не оновлював, що вважаю за потрібне коротко нагадати Анотацією:

 Максим Грицак зважився на відчайдушний крок - він продав душу володарю пекла, і ось настав час розплати. Але замість  того аби відразу забрати його душу, йому було запропоновано вибір - або вічні пекельні муки, або відкупити свою душу. Звичайно було вибрано друге, тим паче що відкуп полягає в тім, аби не давати людям грішити...

Тепер коротка анотація нової історії " Пункт призначення - Смерть": 
  Максим Грицак , отримав чергове, здавалося б просте завдання. Але рятуючи одне життя , він погубив інше. Взявши на себе обов'язок ката, вирішив виправити помилку, пішовши проти волі Провидіння...

 I шматочок , для апетиту:

 Стіна дощу вже який день заливала місто Шите. На відстань витягнутої руки ,за вологою падающою на землю, не було видно нічого. Грім i блискавка , розриваючи небеса, відлякували навіть найбільш відчайдушних.  
 Старий пенсіонер, з сигаретою в руках , забороненим всіма лікарями задоволення, стояв біля вікна. Радіючи що його дружина , в таку не погоду , залишилася у дітей , в іншій частині міста, пенсіонер дістав з заначки горнятку кави i пачку цигарок, по повній користуючись відсутності контролю.  
 Єдине, що псувало цей ідеальний вечір - відсутність розваг, у виглядi улюбленого телевізора. Через блискавку ,довелося відімкнути стареньку "Берізку" , i від'єднати від антени. За відсутності інших розваг, чоловік стояв біля вікна, дивлячись на суцільну стіну води, яку періодично підсвічували блискавки.

  Погладжуючи білосніжні від прожитих літ вуса , чекав поки звариться кава, поглядаючи краєм ока на плиту. Коли пінка піднялася , він підійшов , і зняв готовий напiй з вогню, вдихаючи улюблений запах . Кинувши, в маленьку чашечку, чотири шматочки рафінаду , пенсіонер налив наваристий напій. Потягуючи  цигарку , дідусь став розмішувати цукор, коли рафінад розтав , став біля вікна , марно намагаючись ,своїми старечими очима ,щось роздивитися на дворі. 
 Зробивши чергову затяжку підносячи чашечку з кавою , в черговому спалаху блискавки ,дідусь помітив дещо на дорозі. Поставивши напiй на підвіконня , пенсіонер став напружено вдивлятися в морок. За наступним ударом грому послідував спалах блискавки, і він роздивився шашечку таксі, звертаючу за ріг. 
- Кому це, в таку то не погоду, не сидиться в дома ? - пробурчав старий, придаючись забороненій насолоді. 

 

 Максим Вікторович Грицак , підпираючи потилицею стелю своїх стареньких "Жигулів" , замість того, аби в таку зливу , в усі очі дивитися на дорогу, витріщався на свого пасажира. Хлопчина , ще зовсім щеня на вигляд , сьогодні хотів потусити на хаті кореша, в якого батьки так вдало поїхали у справах з міста. 
 Сідаючи до знайомого таксиста, ця малолітня наволоч, навіть не підозрював що вирок йому вже винесено, а пункт призначення, в нього буде кінцева - Смерть...

 

Бажаю всім гарного читання) I не пожалійте для автора пару слів в коментарях, щодо нової історії ) Ще раз вітаю всіх зі святами :-) 

0 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
Інші блоги
Нетерпимість: коли хочеться швидше дійти до фіналу
Один із викликів, який супроводжує мене під час написання, — це бажання "перескочити" через усі деталі та скоріше дійти до фіналу. Здається, ніби історія вже жива в моїй уяві, і хочеться миттєво поділитися всім —
Знижка одразу на дві книги!!!!!!!!!!! 22.11.24
Шановні читачі, сьогодні діє знижка на книги "Казково потрапити 2" та "Чоловіки для лиходійки" тому всі, хто планував прочитати, можуть зробити це саме зараз!!!!!!!!! Приємного читання, мої любі!!!!
Звідки ви черпаєте натхнення? Давайте поділимося!
Привіт усім! Як автор, я часто замислююся над тим, що нас надихає творити, писати, вигадувати нові світи та історії. І хочеться почути, що надихає вас! Особисто для мене джерела натхнення дуже різноманітні. Наприклад: Комп'ютерні
Страхи: як прийняти свою вразливість
Кожного разу, коли я сідаю за написання наступної глави, мене переслідує страх: що, якщо ця історія, яка так важлива для мене, яка наповнює моє серце і хвилює до сліз, буде сприйнята як щось несерйозне, наївне чи навіть нецікаве?
День відповідей
Вітаю, любі читачі і читачки! У рамках відзначення 5-річчя на Букнет я обіцяла вам відповіді на запитання, які ви ставили мені у соцмережах. День відповідей настав :) ❤️Чому псевдонім Устина Цаль?❤️ Цаль
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше