Доброго дня шановні читачі))

Завжди приємно зустрічатися з старими знайомими. От я сьогодні запрошую вас в історію від

 Марісси Вольф

Це історія Ярослава, з яким ми зустрічалися у книзі "Почуття за контрактом" 

Анотація:

- Ти мені потрібна. І це не прохання, - він ловить мене за зап'ястя. - Мені терміново потрібен спадкоємець, - дивиться на мене поглядом, від якого серце зривається на біг.
- Нічим не можу допомогти, - я вириваю руку.
Хоча так хочеться залишитися... Знову опинитися в його міцних обіймах, відчути тепло його сильного тіла, потонути в терпкому чоловічому ароматі, відчути дотик губ, що так манять мене.
– Чому? – дивується так, наче я сказала якусь дурість.
- Тому що не хочу, - розвертаюсь, щоб піти.

А ще тому, що я вже чекаю від нього дитину... Але він про це ніколи не дізнається.
 

Уривок з книги:

Надто пізно я розумію, що лягти удвох, було поганою ідеєю.
Дуже поганою… адже мене ніби магнітом тягне до цього гарного представника сильної половини людства…
Тому, коли накачані руки притягують мене до себе, а губи впиваються палким поцілунком, відмовитися я не можу.

Щойно починає світати, я тихо вислизаю з-під ковдри. Миттєво одягаюся, не застібаючи застібку на курточці, щоб не розбудити того, з ким цієї ночі мені було так добре. Підхоплюю лижі та безшумно прочиняю двері.
Кидаю швидкий погляд на гарне обличчя сплячої людини і роблю крок у ранок, що вже заспокоївся.
Прощавай, мій привабливий незнайомець. 
І забудь про мене.

Приємного читання 

Ваша Каміла