Додано
30.12.21 02:55:39
Історія створення хепі-енду
Вітаю, друзі. Днями поставила крапку в непростій історії "Подарую хепі-енд". До речі, сьогодні її можна придбати зі святковою знижкою.
Як і обіцяла на початку публікації, ділюся деталями. І так:
1. Фінал цієї історії побачила уві сні позаминулої весни. А саме картинку, де дівчина йшла з оберемком квітів. І я розуміла куди вона направляється, усвідомлювала кого залишила позаду та які емоції нею керували.
Тоді поставила собі єдине питання: як так? І цього вистачило, щоб в уяві миттєво склався сюжет. Все було записано, але взятися за цю історію ніяк не наважувалася, хоча знала, що обов'язково це зроблю.
2. Історія Макса частково реальна й саме вона довершила сюжет та підштовхнула до написання. Побачила в цьому якийсь знак, (хоча побачити знаки в будь-чому для Риб — взагалі не питання:))
3. Робочою назвою книги був надпис-тату 一 Олесине зізнання. Але перед публікацією змінила її на інші слова, в яких не менше сенсу.
4. Неодноразово хотілось змінити історію героїв, але першочерговий задум мав залишитися і він залишився. Тому так...
Уривки:
***
— А ти весела, 一 заспокоїв Максим, відкинувшись на спинку барного стільця.
— Не те слово, 一 хмикнула, уявляючи який приблизно вигляд мала збоку. 一 Це було добре недолуго. Так?
一 Присідай, ー чоловік вказав жестом на місце поруч. — Інакше доведеться другий забіг робити 一 подружки не зарахують завдання.
Олеся повеселішала, трохи розслабившись та вмостилась навпроти, закинувши ногу на ногу. І попри обмежений простір, навіть примудрилась не доторкнутись до нього.
Максим в цей час причепливо слідкував за її діями в яких не було нічого з того, до чого він так звик за останні роки. І збагнув, що ловить її несвідому усмішку, яка діймала, пробуджуючи бажання розділити цю емоцію з нею.
— Я ж могла сказати, що побачила тебе тут, прийшла привітатись та ще раз подякувати за те, що допоміг вранці, — продовжила Олеся свою сповідь, серйозним тоном. — Саме таким і був план, але натомість ледь носом не зарила, вдаючи, що це подіум, а тоді знову облажалась. Одним словом халепа повна, все пішло шкереберть.
Максим і не думав перебивати її, обіпершись ліктем на стільницю й не зводив очей. Його розривали протилежні думки. Але зціпивши зуби, мусив визнати: поруч з нею оживало те, що давно схоронив в минулому 一 повертала не спогади, а відчуття.
"Просто ностальгія", — спробував переконати себе.
— Добре, — спохватилась вона, на свій лад розцінивши його мовчання. Сміливість та відвага випарувались блискавично. — Завдання виконала, можна повертатись. Не заважатиму, ти, мабуть, на когось чекаєш.
— Я прийшов сюди заради тебе.
Відповідь буквально пришпилила на місці. Олеся застигла.
— Ти ж здогадалась, правда? — додав притишено, спостерігаючи за реакцією. 一 Відвертість за відвертість.
***
Почалась мряка. А вона не знала, куди рухатись далі.
— В глибині душі ми завжди знаємо як вчинити — рішення живуть в підсвідомості, 一 промайнув пам'яттю повчальний голос Віти. — Загадуєш на монетку, підкидаєш і поки вона летить вниз, ти вже розумієш, який результат хочеш отримати. Підсвідомість давно вирішила, просто до тебе це із запізненням доходить. Ми так влаштовані.
Олеся запустила руки в кишені. Як на зло, ніякої монети. Відчинила дверцята, знайшла в підлокітнику.
Орел-решка. Декілька секунд байдуже вертіла пальцями. Підбила і та, підлетівши в повітря, з дзеленькотом приземлилась десь поряд.
Опинилась за кермом, навіть не усвідомлюючи куди їде. Алекс дзвонив. Вибила. Дзвінок повторився. Вимкнула звук та на всю гучність увімкнула автомагнітолу, поставивши на повтор “Тишу”.
***
Ну, і щодо планів. Днями анонсую новинку, це буде історичний любовний роман, історія Вірджинії з книги "Під розбитими небесами"
Дякую за увагу.
Всім веселих свят, приємних сюрпризів та щасливих моментів!
Лореін Владислава
920
відслідковують
Інші блоги
Я вирішила що до уваги візьму два предмети, а не один щоб було цікавіше довго не тягтиму. Починаймо! У голосувані було написано три предмети: годиник, скриню та корону; Тому я буду брати один предмет з голосування, а один
Дякуємо всім, хто долучився до збору! Ціль, зазначену у банці, було досягнуто менш ніж за 12 годин. Завдяки вам вдалося зібрати більшу суму, а це означає, що підрозділ БПЛА автора Тараса Мельника отримає більше відеопередавачів! Раді
Вітаю, любі Натхненники!!! В мене хороша новина!!! Книга "Наша дахозносна весна" була і буде безкоштовною!!! Запрошую до неординарної книги Коли ти дізнаєшся, що твій наречений вже одружений, виникає
Вітаю, любі читачі та автори Букнет! Я завершила вже третю частину Еліс Хейл!) Дуже рада цьому. На цей раз історія хоч і найбільша, але не занадто велика. Тож на короткий вечір за філіжанкою кавусі підійде;) Хто ще не
Вибачте, але у вашої письменниці барахлить чарівна паличка. Тому новий розділ вийде після опівночі. Всіх люблю і дякую за розуміння❤️
1 коментар
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиДякую)))))Вітаю із завершенням книги!З гаступаючим Новим роком))))
Анастасия Степанюк, Щиро дякую!:)) І вас з прийдешніми святами! Казкових моментів, яскравих мрій, неймовірних чудес, здійснення задуманого!
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати