Чому саме "Нуар"?

 В цей день , коли я завершив книгу ,захотілося трохи розповісти про себе. Річ у тому , що чим довше я живу, тим менше розумію сучасне кіно  вчасності, і те , що взагалі не ясно з чого, йменують зараз "мистецтвом". Як що що, я не глибокий старець. Просто переріс рівень ялинок в дитсадку. А нічого краще сучасне кіно запропонувати не може. Довелося шукати альтернативу.

 Як би це зараз не патріотично не прозвучало -  "радянська класика" річ гарна. Але навіть найкраще бува, набридає. В пошуках нового , я звернувся до фільмів Алена Делона. Думаю "Зорро" відомий всім з дитинства. I тут виявилося що багато його фільмів зняти в жанри "Нео Нуар", нове віяння старого "Нуар". Стало цікаво , що за звір такий. 

 Виявилося що він родом з Америки 30-70 -х років. Часи "Сухого закону" , Аль Капоне, президента Ніксона (Дональд Трамп свого часу) i війна у В'єтнамі, коли ветерани в відкриту викидували отримані нагороди. Відверто вам скажу - жанр "бідний". Декорації самі звичайні, не рідко знімали фільми просто на вулицях міст, спецефекти по мінімуму , особливо це стосується картин раннього Нуару. Так, тоді не було комп'ютерної графіки, не було можливости розбивати десятки авто заради пари кадрів. Але акторам доводилося грати, i грати на совість, аби глядач вірив тому що відбувається. 

 Таким чином я i потрапив в полон нуару. В полон прогнилих міст, вічного дощу, неоднозначних героїв в плащах. I коли вирішив писати книги, питання жанру навіть не піднімалося. 

 Сподіваюся ця невеличка історія була вам цікава , i ви відпишете пару слів в коментарях ,i завітаєте до моєї сторінки

2 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
avatar
Марта Кейс
26.12.2021, 18:43:18

Люблю нуар за атмосферу. І теж трохи пишу у цьому жанрі (але на Букнет не викладаю). Не думаю, що тут аудиторія оцінить даний напрямок. Проте бажаю Вам натхнення і класних читачів - тих, які можуть гідно оцінити схожу літературу)))

Показати 2 відповіді
Марта Кейс
27.12.2021, 14:32:48

Лео Нур, Дякую, матиму на увазі)) До вас теж завітаю на читання при нагоді.

avatar
Рома Аріведерчі
26.12.2021, 15:07:31

Вчасне ретро.
У нас детективи зараз не популярні саме через те, що поліції мало хто вірить. І образ копа, що відновлює справедливість, настільки недостовірний, що це занапащає жанр.
І саме нуар можливо заміщає цю нішу. Погано це чи добре не знаю. Але це життя.

Показати 4 відповіді
Рома Аріведерчі
26.12.2021, 23:28:00

Лео Нур, От як раз тоді й хочеться. Принаймні статистика нам про це каже. Коли скрута, то дивляться на спокійне веселе життя.. Це приблизно як люди, що пам'ятають другу світову. не хочуть про неї читати або дивитися ігрове кіно. Бо вони бачили й знають. що в реалі було не так.І згадувати не хочеться.
Нуар і жахастики читають люди, яким треба , наприклад. пересвідчитись, що може бути гірше, ніж їм самим. Тобто в цілому благополучні. Звісно завжди є виключення. Але масовості вони не роблять.

Інші блоги
Коли відчуваєш, що не стоїш на місці
Вітаю, любі!) Сьогодні я зайшла на Букнет і зрозуміла, що все-таки не стою на місці. Моя книга-антиутопія "(не) одна під дощем" посідає 15 місце (постійно стрибає туди сюди, але бодай вже на першій сторінці) у жанрі. Та
Знижка одразу на дві книги!!!!!!!!!!! 22.11.24
Шановні читачі, сьогодні діє знижка на книги "Казково потрапити 2" та "Чоловіки для лиходійки" тому всі, хто планував прочитати, можуть зробити це саме зараз!!!!!!!!! Приємного читання, мої любі!!!!
Нетерпимість: коли хочеться швидше дійти до фіналу
Один із викликів, який супроводжує мене під час написання, — це бажання "перескочити" через усі деталі та скоріше дійти до фіналу. Здається, ніби історія вже жива в моїй уяві, і хочеться миттєво поділитися всім —
Звідки ви черпаєте натхнення? Давайте поділимося!
Привіт усім! Як автор, я часто замислююся над тим, що нас надихає творити, писати, вигадувати нові світи та історії. І хочеться почути, що надихає вас! Особисто для мене джерела натхнення дуже різноманітні. Наприклад: Комп'ютерні
Страхи: як прийняти свою вразливість
Кожного разу, коли я сідаю за написання наступної глави, мене переслідує страх: що, якщо ця історія, яка так важлива для мене, яка наповнює моє серце і хвилює до сліз, буде сприйнята як щось несерйозне, наївне чи навіть нецікаве?
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше