Кажуть, любов не в моді. І може це правильно.

Отут таке кажуть:

Любов не в моді      Олена Блашкун

А ще кажуть - головне здоров’я, все інше можна якось надбати.

Тож треба берегти здоров’я і не перейматися почуттями, що сьогодні є, а завтра немає. Займатися спортом, наприклад, то ж корисно для здоров’я?

А удавати з себе хлопця для дівчини, що одужує після важко операції - то ж весело?

Це ж можливість позбавитися повсякчасної опіки, свобода, рівність зі здоровими безтурботними людьми. 

І одразу стільки нових друзів. 

Спочатку вони підсміюються над слабаком, потім поважають, бо слабкий - не обов’язково слабак. А ще Міша розбирається в автомобілях.

Свій в дошку хлопчик. Ну й що, що фізично погано розвинутий.

Зате розумний, веселий і схожий на молодшого братика.

Це важливо до речі.

Бо братика головний герой давно не бачив, і душа неспокійна - як він там. Може братика ображають, а заступитись нікому?

І дорослий, цинічний,  загартований жорстким вихованням хлопець переносить турботу на нового знайомого, поступово починає йому довіряти майже як брату.

А довіра для нього - щось таке, чим не розкидаються.

Мішель все поки що подобається. Жити у двох світах - дівочому й хлоп'ячому прикольно. 

Бувати там, де ніхто не хвилюється й не трясеться над тобою, як над порцеляновою вазою, одержувати перші успіхи в паркурі  - то дуже підіймає самооцінку.

І ще цікаво збоку дивитися, як воно буває між дівчатами й хлопцями. А самій у цьому участі не брати.

Дивно, як дівчата чіпляються за нездорові стосунки. Дивно, як хлопці не розуміють, що поганого у таких взаєминах.

І нарешті ти уже свій хлопець, бо  брала участь у справжній бійці. Ще й бійка через те, що тебе звинуватили у домаганнях до дівчини.

В поліції звісно розберуться:

 

- Дозволите дістати документи? – запитала Мішель.

- Так, звісно, - втомлено кивнув чоловік. З реакції Миколи зрозуміла – той вважає, що вона зараз почне прикриватися зв’язками. Ага – з головою та логікою.

Дівчина дістала з гаманця картку-паспорт, але поки не поспішала віддавати її.

- Коли ми опинилися наодинці, саме ця дівчина почала чіплятися до мене. Образилася, бо отримала відмову й одразу ж вирішила поскаржитися татусеві. Напевно, не очікувала, що все так обернеться, але діватися вже нікуди, бо буде винною, якщо скаже правду.

- Брешеш! – боже, в голосі малої було стільки суму, а в очах стільки сліз, що будь-який критик би їй повірив.

- Саме так. Брешу й не червонію. А чого мені соромитися, якщо я навіть не боюся чужими руками своїх статевих органів торкатися?! – процідила крізь зуби, дивлячись лише на Ксюшу. В той самий час простягла картку поліціянту й він почав її з цікавістю розглядати.

Мішель повернулася до нього обличчям, що б чоловік міг порівняти з фотографією.

Щелепа в нього натурально відвисла.

Ну а потім що?

Ніколи Штірліц не був такий близький до провалу, як той казав.

Обман не може тривати вічно.

Уже стільки людей знають, що Мішель - не хлопчик.

Що буде, коли дізнається й новий друг?

Ой, що буде…

Це Мішель.

А це її нові друзі 

Переходьте за посиланням. Це неймовірно дотепно написано та одночасно розчулює.

Саме таке треба читати взимку і на Різдво :)

Любов не в моді      Олена Блашкун