Неправильна. Сьогодні старт книги другої

В січні цього року я опублікувала невелике оповідання про зухвалу художницю і цинічного мера. Називалось воно невибагливо - Неправильна. Почитати історію можна тицьнувши на сюніючу назву твору. 

З того часу я все обіцяла продовженя. Але всі мої читачі знають - я пишу дуже багато. Багацько. І тому часу на Неправильну у мене постійно не було. А потім новорічна романтика просто стала недоречною. І я відклала цю історію до зими. Проте вона постійно мені муляла. Бродила в голові як вино. Я поверталась подумки до Аріни і Нестора знову і знову. Крутила в голові сюжет як пазл. 

Ну і зрештою час настав. Пора дописувати цю історію. Вона буде трішки серйозною. Трішки неправильною. І буде вже сьогодні. Щоб не пропустити початок - підписуйтесь на мою сторінку. 

Анотація

Нестор очолює місто, в межах якого може практично все. І від того йому гірко - навколо лише одні підлабузники або заздрісники. Аріна вражає своєю щирістю на їх фоні. І він  би був радий повірити в неї. Але набута підозрілість доводила, що все не так як здається з першого погляду.

- А, може, тебе підіслали, щоб мене звабити. Так я не проти. Зваблюй, - він знущався. Усміхався хижо, роздягаючи очима. Від цього нового погляду тіло вкрилось мурахами. Все може бути дуже просто, він не проти, бач. Просто зробити крок на зустріч, і розтоптати музу в приземленій хіті.

- Розмріявся, - Аріна підібралась на табуреті. Навіть ноги підтягнула до підборіддя.

- Ну, а чому ні? – Нестор подався вперед. Присів біля Аріни навпочіпки, зазираючи в очі знизу. – Та хоч вбий мене, не повірю, що ти от просто так прийшла сюди серед ночі.

- А, може, - горло перехопило раптом спазмом. І Аріна ледве видавила гіркі слова з себе прямо в красиве обличчя Нестора. – Може, мені просто нікуди більше іти? – і відвернулась, знову втягуючи дим в легені і похмуро дивлячись на хромовану поверхню витяжки.

Коротше, зійшлись дві самотності на одній жилплощі.

Ну і користуючись можливістю хочу нагадити. що сьогодні вийшло оновлення гумористичної книги Адепт(ка), або Дільничий, пудра та корсет

І знаєте що - Валєра потребує вашої підтримки. Хлопець врапляє з однієї халепи в іншу. Напишіть йому там під книгою щось приємне, якщо його пригоди не залишають вас байдужими.