Анотація:

Ти використав мене та викинув, мов ту ганчірку. Але не думав, що мені буде боляче, що я повернусь і буду мстити тобі. Чим? Я стану королевою, для всіх, але не для тебе. Ти будеш просити мене та благати повернутись, а я лиш відповім... Марні надії, я тебе кохала))

# Сильне кохання
# Емоційно
# Від ненависті до кохання
# Зустріч через роки
# Любовний трикутник
# Гумор та пригоди

Щасливий кінець...

Уривок:

Сідаю у свою машину та їду до свого судженого. Уже три роки, як ми разом. Батьки схвалили наші стосунки. Ми ж обоє не з бідних родин, тому так заведено. Для підвищення капіталів. От і ми підвищуємо свій капітал сімейними узами. Хоч його фірма й менша за нашу.

Доїжджаю до його будинку та виходжу з машини. Дивно якось. Його, що немає вдома?

Йду в середину та вставляю ключ в замок. Відчиняю двері та відразу чую різкий сміх. Це ще, що за швабра?

Йду далі і бачу картину: розкидані речі у вітальні. Два порожні келихи і пляшка з під шампанського на столику. А далі все, як у тумані.

Я прямую на другий поверх. Іду і не бачу нічого навколо. Відчиняю двері кімнати і вгадайте, що я бачу… Мій суджений цілує мою подругу. Голу подругу. Найкращу мою… 

Вони обоє повертаються до мене, а по моїх щоках уже течуть сльози, які я не змогла стримати.

— Кохана? — лиш говорить цей покидьок.