Візуалізація героїв

Сьогодні я вирішила відкрити деякі секрети написання любовного фентезі "Поки всі сплять. Верховний" у співаторстві з Анною Пахомовою. Цей твір є продовженням геловінського оповідання "Поки всі сплять", але можна читати окремо. У книзі ми вирішили акцентувати увагу на любовній лінії, а небезпеки, вороги та мисливці на стригів тільки додадуть перчинки роману. Загалом цей роман про кохання графської доньки та стрига. У неї є наречений, якого нав'язав батько, у нього - настирлива колишня дівчина, що бажає відновити стосунки й робить це не зовсім чесними способами. Він - той, кого вона повинна б боятися та остерігатися, а натомість, дівчина кохає його.

Коли створювали персонажів, то обговорювали усе, починаючи з біографії й закінчуючи зовнішністю. У нас співпало бачення героїв, але для того, щоб не було розбіжностей в описах, ми шукали візуалізацію. І ось, із затверджених фотографій, ми зробили відео, яким я хочу поділитися.

А для тих хто вже встиг ознайомитися з нашим твором невеличкий уривок із сьогоднішньої глави:

"- Може боявся, що я втечу до них? – продовжила розмову Серафима.

-  Я нічого не боюсь, - чоловік загарчав, очі заполонила темрява. Його дратувало все навколо – сонце, стук сердець, запахи, і уїдливі слова коханої, яку він не мав можливості сполохати. А як хотілось, вхопити її, струснути за плечі, щоб шматки криги, в які вона закувала своє серце розлетілись в різні боки. І цілувати її губи. Навіть кров не пити, а просто відчувати шкірою її тепло. Відчувати її життя...

Лука сам не зрозумів, що наступає на Серафиму, а вона ж п’яниться, поки за спиною у неї не опинився стовбур берези.

Вони столи зміряючи одне одного лютими поглядами, так близько, що Лука відчував дихання дівчини на своїх губах. Вона поклала оголену руку йому на пальто, пропікаючи людським теплом, яке стриг відчував занадто гостро."

Долучайтеся до читання, попреду багато цікавих інтриг.