Скарга!!!!

От серйозно, не можна так робити!!! Де взагалі контроль???? Просто капець якийсь! Хочу поскаржитись на Олесю Найденко, тому що так далі продовжуватись просто не може! Значить, сиджу я перед компом, приходить мені сповіщення про оновлення мого улюбленого "Раба у подарунок"...

Я на радощах заходжу, ковтаю цю проду, як якась залежна, буквально за пару хвилин.... І це при тому, що я чекала-чекала, воно все не оновлювалось і не оновлювалось. Я писала під книгою, питала, коли ж оновлення. Леся написала, що за годину. Я цю годину нічого не могла робити!!! Чекала.... Заходжу через годину, а проди нема =(((( Знов пишу Лесі під книгою.... Навіть скрін вам зараз додам!!

(тут є скрін, якщо не бачите, то поновіть сторінку)

Так от, про що це я... А, точно!

Я не купую книжок на букнеті. Чому? Бо у мене нема часу читати тут, навіть книги друзів і знайомих. Часу катастрофічно мало. 

Ще один момент, за що я маю поскаржитись на Лесю! Бо блін, я поки очікую главу, то не можу нічого робити =((((( Тобто, я витрачаю час не тільки коли читаю, а ще й коли очікую на главу.... Т___Т

Одного разу я вже майже купила книжку Лесі. Це було з "Я, ти і твоя любов до Макса". Леся пише дуже легко і красиво, в неї крутий гумор. Але я взагалі більше ціную не гумор, а соціальні теми та підтексти книг. І якщо в "Клубі" були цікаві підтексти, то те, що я побачила у "Рабі" - щось на порядок вище, якщо не на два. (прим. авт. "на порядок вище" - в десять разів, на два - в сто разів відповідно).

І це не якесь там перебільшення. Ця книга має два рівні. Так само, як і клуб. Є верхній сюжетний, а є рівень підтекстів, з якого її альтернативну реальність можна дуже легко спроектувати на нашу сучасну Україну.

Зазвичай я надаю перевагу абсолютно реалістичним творам в нашому часі, але альтернативний теперішній час в "Рабі у подарунок" настільки заворожив мене, що я не могла відірватись. 

Те, що на початку подається як доволі легка історія з гумором, перетворюється на щось дуже глибоке. Таке, що хочеться читати без всяких там очікувань...

Лесю, загалом, пиши проду, я чекаю... Все ж, це найкраща історія на букнеті з усіх, що я читала. 

Читайте не за обкладинки. Зазирніть і самі побачите.

"РАБ У ПОДАРУНОК"