А у подарунок...

Доброго вечора шановні читачі:)

Усі ми любимо свята, дні народження, подарунки. Уявіть, що вам подарували власного раба.  Тепер не потрібно готувати, прибирати, і взагалі почнеться бестурботнє життя... напевно.  Але якщо цей раб напханий гордістю та секретиками по вуха, то спокійного життя не бачити, як власної потилиці.

От і героїні книги РАБ У ПОДАРУНОК потрапив такий екземпляр.

Що з цього вийде, можете побачити на власні очі.

Гарний настрій автор гарантує!

Анотація

Вам доводилося отримувати безглузді подарунки? Маю на увазі такі речі, що не приносять жодної користі. Наприклад, чайний сервіз, іменний брелок чи сушарку для шкарпеток… Було? Тоді маю вас запевнити, що увесь той непотріб – квіточки у порівнянні з презентом, який підігнали мені на День народження!
Завдяки старанням подруги, в моєму домі з’явився справжнісінький раб (ну або ж кріпак, як їх називають у нас в Україні). До всього він якийсь дикий і геть неконтрольований! Відчуваю, буде важко…

#Альтернативна реальність.
# Протистояння героїв.

# Стосунки проти правил.

# Багато гумору.

 

І звісно смачний шматочок:

 

«– Якщобудеш нормально поводитись, то підемо в місто і там поснідаємо. Постривай… – вона скосила погляд на мої ноги. – В тебе ж немаєвзуття.

– Я можупітибосоніж, – кинув, забувши, що треба повипендрюватись.

 Ліона, замислившись, приклалапалець до губ.

– В мене є ідея, – вона полізла в комору, стала викидатизвідтиторбизі старим мотлохом. – О! Знайшла!

Я сподівався, що в неї там завалялисяякісьчоловічікросівки, та натомістьменіпростягнули пару зеленихгумаків. В таких хібащочерв’яків на риболовлюкопати. Як на зло, розмірзбігся з моїм.

– Як добре, що в моєїбабусібула велика стопа! – просяялаЛіона.

– Цечоботиякоїсьстарої?

– Покійної.

– Якщотихотілазадавити мене морально, то цеу тебевийшло, – проскиглив, натягаючивзуття на ноги. – Я схожий на опудало»

ЧИТАТИ ТУТ

Зустрінемося на сторінках книги

Ваша Каміла

 

6 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
avatar
Міла Федорук
08.12.2021, 22:07:59

Дякую за рекомендацію❤

Каміла Дані
09.12.2021, 00:36:07

Міла Федорук, Дякую, що заглянула))

avatar
Юлія Чупило
08.12.2021, 21:37:37

Дуже інтригуюча історія, і зовсім не все там так просто... Почуття вирують, і спершу це абсолютно не почуття кохання, а ціле розмаїття емоцій та почуттів.., дійсно варта уваги пара... ;-)

Показати 2 відповіді
Каміла Дані
09.12.2021, 00:35:53

Юлія Чупило, Тому й цікаво, що не все так просто))

avatar
Наталі Паррел
08.12.2021, 21:37:59

Так нічо раб)))) дякую за рекомендацію, додала в архів.(。•̀ᴗ-)✧

Каміла Дані
09.12.2021, 00:34:49

Наталі Паррел, О так, він ще той подарунок)

avatar
Рома Аріведерчі
08.12.2021, 21:32:55

Дякую за рекомендацію, Каміло :)

Каміла Дані
09.12.2021, 00:34:30

Рома Аріведерчі, Дякую вам))

avatar
Леся Найденко
08.12.2021, 21:23:10

Дякую за рекомендацію, Каміло!!!
Так, подарунок ще той)))))))

Каміла Дані
09.12.2021, 00:34:19

Леся Найденко, Успіху книзі)

avatar
Олена Блашкун
08.12.2021, 22:02:43

А я, традиційно, чекаю завершення) але книга вже у бібліотеці)))

Інші блоги
Вибір Місандеї... Пробудження....
Вітаю мої любі... Отже наша подорож триває... Ви ж пам`ятаєте що був ліс... І був сон... А тепер час прокидатись! Наша відважна героїня потрапила в халепу... Її підвела власна фантазія... То хто ж виявився тим "щасливцем"? Готові
Автори, покажіть свою історію браузера
Якщо мій ноутбук колись потрапить до поліції, мені доведеться довго пояснювати. За останній місяць я гуглила: • через скільки годин з'являється трупна зелень • чи можна вбити людину замороженою рибою • якою
Переїзд завершено: усі книги вже тут
Вітаю, мої нічні читачі! Ви вже помітили: я переїхав. Була сторінка ССАІ, тепер Ссаі Морок. Той самий автор, ті самі герої, просто на дверях тепер повне ім'я. Переїзд, як і будь-який переїзд, вийшов із пригодами. Хтось
Втеча від реальності чи вимушене усамітнення?
Як часто ми задаємо собі це питання коли у нас виникає бажання відкласти усі важливі справи, розмови та дзвінки і просто присвятити час собі. Побути наодинці зі своїми думками, як це робив у свій час Марк Аврелій, пишучи свій
Перший рік позаду!
Уявляєте, я пропустила свій день народження!))) Ну, в сенсі, не той, коли народилась, а той, коли почала публікувати книги як комерційний автор... Прочитала пост Вікторії Ляховець і думаю: а коли ж у мене? І от, було
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше