А у подарунок...

Доброго вечора шановні читачі:)

Усі ми любимо свята, дні народження, подарунки. Уявіть, що вам подарували власного раба.  Тепер не потрібно готувати, прибирати, і взагалі почнеться бестурботнє життя... напевно.  Але якщо цей раб напханий гордістю та секретиками по вуха, то спокійного життя не бачити, як власної потилиці.

От і героїні книги РАБ У ПОДАРУНОК потрапив такий екземпляр.

Що з цього вийде, можете побачити на власні очі.

Гарний настрій автор гарантує!

Анотація

Вам доводилося отримувати безглузді подарунки? Маю на увазі такі речі, що не приносять жодної користі. Наприклад, чайний сервіз, іменний брелок чи сушарку для шкарпеток… Було? Тоді маю вас запевнити, що увесь той непотріб – квіточки у порівнянні з презентом, який підігнали мені на День народження!
Завдяки старанням подруги, в моєму домі з’явився справжнісінький раб (ну або ж кріпак, як їх називають у нас в Україні). До всього він якийсь дикий і геть неконтрольований! Відчуваю, буде важко…

#Альтернативна реальність.
# Протистояння героїв.

# Стосунки проти правил.

# Багато гумору.

І звісно смачний шматочок:

«– Якщобудеш нормально поводитись, то підемо в місто і там поснідаємо. Постривай… – вона скосила погляд на мої ноги. – В тебе ж немаєвзуття.

– Я можупітибосоніж, – кинув, забувши, що треба повипендрюватись.

 Ліона, замислившись, приклалапалець до губ.

– В мене є ідея, – вона полізла в комору, стала викидатизвідтиторбизі старим мотлохом. – О! Знайшла!

Я сподівався, що в неї там завалялисяякісьчоловічікросівки, та натомістьменіпростягнули пару зеленихгумаків. В таких хібащочерв’яків на риболовлюкопати. Як на зло, розмірзбігся з моїм.

– Як добре, що в моєїбабусібула велика стопа! – просяялаЛіона.

– Цечоботиякоїсьстарої?

– Покійної.

– Якщотихотілазадавити мене морально, то цеу тебевийшло, – проскиглив, натягаючивзуття на ноги. – Я схожий на опудало»

Зустрінемося на сторінках книги

Ваша Каміла