Міфічні історії #5: Ave Satani

Вітаю всіх хто зазирнув на вогник. 

Сьогодні мова піде про настільки епічну особистість, що ми всі досі живемо у світі створеним його чаклунством та знаннями диявольских книг. Але почнемо з далеку. Дуже з далеку.

Тож влаштовуйтесь зручніше. Діставайте глінтвейн та сирочок і помандруємо ми в центральну Європу. Де на руїнах Великої Імперії люди намагались жити по новому. Ну як по новому. Як могли косплейли минуле якого вже нема. 

Римська Імперія дуже міцно засіла нам у підкірку як символ прогресу, технологічного, культурного та політичного. Символи імперії і досі живуть в нашій архітектурі, культурі та навіть у мовах (наприклад слова “Кайзер” та “Царь” - походять Цезарь). Що ж казати про часи коли Імперія тільки впала, а на сході ще сяяв її скалок? Вожді європейських варварів намагалися об’єднати побільше землі та обнести частоколом якомога більше село. Ну шоп як у людей. Першим реального успіху досяг Карл Великий (що подарував нам титул Король). Але по смерті цього славного мужа країна його занепала і почалися “Лихі 900-ті”. Царьки та Князьки зносили одне одного, виколювали очі та смажили живцем. Римські Папи відлучали одне одного від церкви, кастрували і душили. Та посеред усієї цієї оргії в палючій божевільні знайшовся один муж гонорливий та розумний - Оттон. Він вміло та рішуче наносив добро сусідам важким мечем, від чого ті проймалися ідеями єдності та спільного європейського дому що тоді назвали: Священна Римська Імперія.

Та хуч багато сторіч потому Вольтер іронічно зауважить що нічого спільного та держава не мала ані з Священною, ані з Римською, ані з Імперією. Все ж дещо римське там було. І ні це не претензії на землі європи чи червоний плащ правителя. А хтонічне зло у вигляди римської системи чисел. Часи були темні і арабських чисел та Десятинної системи ще не підвезли. Тож всі підрахунки робились римськими. І дати, ясна річ, теж записували ними. От той же Оттон коронувався (став королем, а не захворів на риновірус) року CMLXII. Що в перекладі з ельфійських рун значить 962.

Простий смертний може читати складати та інколи віднімати римськими цифри. Маючи певну впертість можна виконувати множення. Але от коли справа дійде до ділення та дробів… ave, Caesar, morituri te salutant.

Ви уявляєте собі керування країною без кошторису та нормального обліку поголів'я великої рогатої худоби (корів) та злобної волохатої скотини (лицарі)? От і у Оттона ця гра в рака викликала певні болі понижче спини. Та на його щастя в диких лісах Франкії, де ще не захрустіли багети, в родині землероба, народився геніальний хлопчик на імення Жербер. Майбутній чародій, чорнокнижник та закладач фундаменту світової економіки. 

На щастя для всіх нас юнак виграв в лотерею і потрапив у ті 30% дітей, що доживали до віку коли могли щось заподіяти цьому світу. Підлітком він пішов в монастир у Орійяке. А в ті часи монастирі були джерелом освіти та знань, факелом що розганяв забобони та мракобісся. Здібності юнака настільки вразили настоятеля, що той відрекомендував його як супутника для графа Боррелля ІІ. І супроводжуючи цього лицаря юнак потрапив у тогочасний центр науки та освіти - Іспанію. Точніше Кордовський Халіфат. Країну куди стікалися учені та знання з усього світу. В цьому Хогвардсі можна було знайти роботи, математиків, астрономів, геометрів та інших чаклунів та магів. В бібліотеках Кордови зберігались переклади Архімеда, Платона чи Тацита. І навіть оригінал Некрономікону можна було читнуть.  

Коротше Халіфат був повною протилежністю тої країни, що малює уява зараз. А правив тоді в Кордові не в міру прогресивний аль-Хакам Другий - покровитель наук та мистецтв. Його бібліотека нараховувала півмільйона книг, а над її поповненням працювали перекладачі та писці мусульмани та християни. Дядько був максимально прогресивний та сучасний. Хочааааа. Враховуючи що за часовою школою до Римської Імперії він був значно ближче ніж до нашого часу, то правильніше його назвати  архаїчним ретроградом. В сенсі: мужик мав чоловічий гарем. А даби продовжити династію знайшов собі жінку трансвестита, що носила чоловічий одяг, мала чоловіче ім’я та народила халіфу двох синів.

Граф Боррелль справедливо вирішив, що мракобісся гріх більший ніж содомський уклав мир з Халіфом. Чим забезпечив Жерберу, одним з перших вчених Європи доступ до покладів знань. І муж благословенний проклав свою душу  поглинаючи чорні та злі мистецтва обчислення кутів, руху зірок та складанню цифр та створення музики. Так званий Квадрівіум. Причому на такому рівні що міг навчати цьому інших. Жербер одним з перших познайомився з арабськими цифрами. З книг наш чаклун зрозумів як був влаштований Абак (римська рахівниця) та розробив свою поліпшену версію. 

Недоброзичлики та інші знаючі люди стверджують що він до всього цього дійшов не сам. А за допомогою демонесси Мерідіани. Що хотіла звабити халіфа, але як ми зрозуміли з вище сказаного, якась дівка, хай навіть рогата та крилата, мало цікавила покровителя наук. (ех.. не дивилася вона сучасне аніме). Тож аль-Хакам заточив її у скляній колбі. Враховуючи подальшу історію певно в перекладах наукових талмудів затесався і примірничок Сутри бога Ками. Який Жербер визубрив від аза до іжиці. Бо суккуб стала нерозлучною супутницею повелителя високих мистецтв. А хіба могла людина, без допомоги диявольських сил, підкорити Число Звіра? Ті самі загадкові три шістки! Які ще потрібні вам докази?

До чого тут Число Звіра? Римським легіонерам робили татуювання з порядковим номером  на руці, а деяким рабам на лобі. Що не аби як допомагало в обліку особового складу. І що характерно давні Римляни робили це римськими цифрами. А з Апокаліпсису ми знаємо що “По мітці звіра на лобі чи правій руці пізнаєш ти слуг Нечистого”. Все ще не вловили зв’язок? Окай. От значущі символи римських цифр: D (500) + M(100) + L(50) + X(10)+ V(5) + I(1) = DCLXVI себто 666. Є ще M - 1000. Але оскільки в Контуберній, Центурії, Маніпул та Когорт в Легіоні було менш 1000. Та і  легіонів у Риму було не так багато. То число М у мітках слуг Сатани-Цезаря юдеї зустрічали рідко.

От і стало одним з перших досягнень нашого магістра окультних наук, Астронома та Астролога - опанування римської рахівниці. Річ у тім що Римляни таки були не дурнями. І маючи жахаючу числову систему, розробили до неї цілком здраву систему мір та ваг. В ній все вимірювалось по основі у 12. Ваприклад ваги: асс - 12 унції, семіс (половина) - 6, трієнс (третина) - 4, квадранс (чверть) - 3, секстанс (шоста) - 2, унція -1. Власно слово унція означає “дванадцята частина”. А римський абак дозволяв в сим цим зручно оперувати.

Та повернемось до немитої Європи. Граф Боррелль під час свого паломництва до Риму звісно узяв з собою свого вченого. І представив того пред ясні очі Папи. Та як казали сучасники тоді то був престол не Петра, а Вельзевула. То ж окультиста та алхіміка у супроводі демонетки у Ватикані прийняли як рідного. Отримав протекцію від Папи став вчителем спадкоємця Імператора Оттона. І от ставши наближеним та другом най могутніших людей тогочасної Європи Жербер почав поширювати чорні знання світом. І Європа потроху стала переходити на цифри безбожних арабів та використовувати диявольську машину Абак. Звісно праведники клеймили нерозумних що губили свої душі в диявольських тенетах. Чіпувалися та встановлювали вишки 5G… Ну чи щось таке.

Можливо і сам благочестивий лицар господень Оттон, підозрював щось нечисте. Та могутні закляття бухгалтерського обліку, що створював Жербер, дозволяли видобувати гроші ледь не з повітря. А філософський камінь та рахівниця забезпечували стабільний приплив золота в казну Оттона. Західні вчені та чиновники отримали можливість швидко ат зручно рахувати. Колеса імперії закрутилися. І в християнській Європі відбулася перша технологічна революція. 

І аби забезпечити своєму пану стабільну владу та прибрати конкурента Жербер наслав на Кордовський Халіфат прокляття. До влади там прийшов безумний Альмансор. Який повелів спалити книги та розігнав перекладачів. Ну а те що від цього почалися війни бо вірний син Пророка повів Правовірних війною на Поганців-Християн - то діло звичне. Зрештою кого в ті часи здивуєш військовими походами релігійних фанатиків? Так вони були популярні в Європі ще до того як стали мейнстрімом 1096 року. 

Жебер досягав все нових вершин, чи то глибин, темного мистецтва. Не тільки опанував Арифметику. Але і написав власну книгу заклять Геометрії. В Астрономії та Астрології він відновив армілярну сферу - інструмент для визначення екваторіальних та екліптичних координат небесних світил. Побудував унікальний гідравлічний орган в Реймському Соборі. А вершиною кар'єри чорнокнижника стало те що Мерідіан підказала як перемогти Вельзевула. І Жербер виграв у нього в кості папську тіару. Ставши понтифіком Сільвестром Другим (це був натяк на Сільвестра Першого радника Цесаря Костянтина). Вирвав церкву з лап Вельзевула та повернув Престол Святому Петру. запровадивши низку життєво необхідних реформ як церковних, так і світських. Зокрема боровся з симонією - практикою купівлі та продажу духовних посад та взагалі вичищав корупцію з церкви. Також всяко боровся з практикою конкубінату (цивільним шлюбом по нашому). А ця ініціатива, для позаминулого, тисячоліття була вельми прогресивною та ліберальною.

На наших же теренах Жербера більше знають під ім’ям Герберт Аврілакский. Це саме той чорнокнижник книги якого запросили оглянути Волонда у романі “Майстер та Маргарита”. Ось такий він був Ілон Маск десятого сторіччя. Вчений, чорнокнижник, астроном, астролог, арифметик, таролог, геометр, алхімік та понтіфік. Ну а на сьогодні все. Сподіваюсь було цікаво та пізнавально. І до наступної зустрічі з черговою міфічною історією.