Наснись, Повернись - анонс розділу і спойлер.

Кілька годин - і вийде новий розділ.

НАСНИСЬ, ПОВЕРНИСЬ.

Пам'ять почала повертатися уві сні.

Але чому він пам'ятає Інну з довгим волоссям?

Марійка каже, що у мами завжди тільки коротке.

Може то не пам'ять, а мрія?

А може для Інни то занадто болючі спогади?

Запрошую до читання, друзі

"-Тобі самому треба чаю. Ти по-моєму змерз.

-Не дуже. Що мені зробиться. - він нахмурив свої виразні брови. - Інно, я серйозно, ви бліда, наче привида побачили.

-Можна й так сказати. Я правильно зрозуміла, що твоя мати тебе відправила до нас?

-Можна й так сказати. - м’яко посміхнувся він. - Я не дуже зрозумів, що вона хотіла. Ми з нею не порозумілися. Тому я проситиму ще трохи побути вашим гостем. Намагатимусь бути корисним. У мене немає іншого виходу. Якщо я не розумію рідну матір, значить мені ще рано спілкуватися з чужими. Ви не хвилюйтесь. Я начебто почав щось пригадувати. Запахи, наприклад... І скажіть, Інно, у вас колись було довге волосся? Мені снилося…

Він знітився.

У мене серце стало, а потім понеслося так, що зараз вискочить.

-Я не вигадую, не хотів вас розсердити. Прошу вибачення. Я не можу відповідати за свої сни.

-Принц, тобі неправда снилася. - сказала Манюня, чим врятувала мене від необхідності відповідати. - Ма завжди з коротким волоссям. Їй ніколи доглядати за ним. Зате у неї є перуки. Мені подобаються рожева й фіолетова. Ми разом вибирали, я сказала, що мені ці подобаються. І ми їх замовили. Фіолетову ти точно бачив. Вона до плечей. А рожева з довгим волоссям. Тобі вона снилася?

-Ні, Маріє. - сумно відповів паразит. - мені снилося довге біле волосся. Пробачте, Інно. Я розумію, вам неприємно це чути.

-Нічого. Ти й правда не можеш відповідати за те, що тобі сниться. Ми відповідаємо тільки за те, що справді робимо. А за сни й фантазії - ні.

Моє серце знову пошматоване. Так легко виявилося уявити, що він тоді сказав те, що зараз.

І ми поговорили. І …"

СПОЙЛЕР

Зразковий син, прекрасний викладач і надія вітчизняної науки - він явно поводився гарно цього року й просив чемно. А Святий Миколай повинен  такі прохання виконувати.

Уже скоро дізнаємось, чи Вишинський встигне до Різдва згадати все. І чи настільки ж чемно подякує .

А я вам дякую з усього серця за те, що ви переживаєте за героїв, які наче були призначені стати щасливою парою, та щось пішло не так. І не само пішло, а добрі люди зіштовхнули з дороги до щастя.

І тепер треба виправляти, тільки хтось все забув, а хтось пам'ятає, тільки та пам'ять  досі болить.

І є мала дівчинка, яку не торкнулося минуле. 

Вона просто любить і просто відчуває їх обох найріднішими. І вона для них найрідніша.

Дякую вам, найкращі у світі читачі за додавання книги до бібліотек, підписки, чудові коментарі, зірочки й нагороди. Це все зігріває серце. І я хочу передати вам його тепло, коли пишу цю історію для вас.

Щоб не пропустити оновлення, підписуйтесь тут,  хто ще не встиг: 

МОЯ СТОРІНКА там 15 книг, більшість з яких - безплатні :)

Зустрінемось як завжди - після 24:00 за київським часом :)