Всім привіт! Прошу вибачення за затримку "Кріпака". З понеділка оновлення будуть виходити п'ять разів на тиждень. Причиною моєї черепашачої швидкості написання власної книги неочікувано стала Дар'я Новицька, а точніше її роман "Чоловік на годину"

Маю визнати, ця авторка занадто скромна для Букнету. Вона ніколи не попросить про рекомендацію, а власні роботи відверто недооцінює. Дашо, ти класна! Я дуже рідко читаю романи колег (в більшості випадків - лише фрагмент для написання відгуку), але твої поза конкуренцією.

"Чоловік на годину" трапився мені в той момент, коли на душі було, м'яко кажучи, млосно. Хвороба близької людини, завантаженість на роботі та купа інших, менш важливих, причин через які настрій опустився до нуля. Саме цей роман допоміг повернутись до нормального стану.

Чим він особливий? Я люблю життєві історії. Такі, де герой не ідеалізований, де показується повсякденні складнощі, де є іронія і дрібка гумору. Мені куди приємніше у тій чи іншій ситуації впізнавати себе, аніж читати про владних альфа-сексі-мега-тестостеронщиків які погані для всіх, окрім героїні. Ага, однією реплікою образила половину тутешніх авторів. Вибачте, справа смаку. 

То до чого це я... "Чоловік на годину" - це роман про сьогодення, про почуття, що розвиваються на фоні побутових негараздів, та реальних людей. Кому таке теж до смаку - велкам. За приємні враження ручаюся особисто!

Для себе обрала такий слоган під роман Даші: "Стосунки, які витримали випробування ремонтом, вже нічого не зламає"