Чи варто пробачати того, хто постійно ображає?

Черговий тиждень добіг кінця, а значить, попереду уїк-енд! Важкі видались дні, роботи багато, часу на відпочинок майже немає. І чим ближче до Нового року, тим більше навантаження. Ну, це як завжди, тому не дивуємось, а, міцно зціпивши зуби, рухаємось далі.

Тим більше, що не тільки автору «Станцюй мені свій світ» важко, а й героям даного твору. Ось, наприклад, Оксані потрібно (а може, не треба?) просити вибачення за те, що зірвалась. Та чи вибачить її Геннадій на цей зараз, чи не забагато вона на нього лається? Про це можна дізнатись у новій главі, щойно викладеній на сайті.

Гарної п’ятниці, приємних вихідних і цікавих почитуньок!

3 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти

Часу на відпочинок дійсно бракує, але без почитуньок день якийсь неповний виходить. І вам гарних вихідних! ))

Оксана Мрійченко, Дякую))
Так, читати потрібно, а письменникам - так тим паче)

avatar
Рома Аріведерчі
26.11.2021, 20:57:38

Пастернака не читав, але осуджую )))
Насправді тільки психіатри не ображаються на пацієнтів. Але звісно якщо людина взялась комусь допомагати без прохання від того кому допомагає, то ображатись не варто. Хоча звісно буває образливо :)

Показати 5 відповідей

Рома Аріведерчі, )))

avatar
Каміла Дані
26.11.2021, 20:56:58

Почітуньки! класне слово ха!
Ох а я скотиня))) ніяк не доїду до нашої танцюристки))

Каміла Дані, Хехе, дякую))
Терпіння, тільки терпіння, це вже останні глави, то ж почекай ще, і перед НР буде, що почитати)

Інші блоги
Фамільяр-утікач. Ранкове пекло для інспектора
Леон хотів стати учнем великого темного мага. Він уявляв стародавні фоліанти, таємничі заклинання, розмови про магію та, можливо, навіть величну атмосферу темної академії. Натомість отримав Емільєна. Ранкова пробіжка,
Прочитай мене - 3, готові?
Ну що, схоже, це вже потроху стає традицією))) Перший «Прочитай мене» був експериментом. Другий — перевіркою того, чи справді ця історія працює не один раз. І після нього я вже можу сказати точно: так, працює. Тому
Прокинутися в жаху
Прокидатися в холодному поті від чіткого усвідомлення: усе, що створене — хибне, і систему треба перегравати з нуля. Але з паралельним, виснажливим відчуттям абсолютної марності будь-яких зусиль. Ти розумієш, що кожна
Неочікувана наречена короля
Раптом у двері тихо й розмірено постукали. Серце ненадовго прискорило хід. Я на мить сподівався, що це Аделі. Можливо, вирішила прийти й вибачитися за свою впертість? Ха! Авжеж, мрій далі, Скаю. Їй легше
Завела собі Гризька? Тепер годуй!
— Хрусь. Хрясь. Хрум-хрум. Я скосила очі: валізка підтягла язиком з-під паркана старий черевик без підошви й тепер із захватом молотила його повним ротом. Шматки пересохлої шкіри летіли врізнобіч, мов тріски з-під
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше