Оновлення — Лютий ворог

Вже завтра продовження історії та Івана.

 

https://booknet.com/uk/book/lyutii-vorog-b359940

 

— Мама! Їй терміново потрібно зателефонувати, і повідомити аби більше не телефонувала на старий номер. Терміново потрібно. Хотіла відчинити двері, та тіло не слухалося її, наче оніміло. Взявши себе в руки вибралася з шафи, на тремтячих ногах подалася з оранжереї. Як діяти? Що робити далі?

Вийшла в прихожу і зіштовхнулася лицем в лице з Коханом. Чоловік зловив її притиснувши до себе і з полегшенням видихнув.

— Жива!

Вона притиснулась до нього і дякувала Богу, що він живий. Так, вона ненавиділа його, він дратував її, але смерті точно йому не бажала.

Його обійми, в них було так добре. Тішилася, що він живий, серце підстрибнуло на радощах.

 

Запрошую до читання.

1 коментар

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
avatar
Ольга Іваненко
21.11.2021, 21:31:47

Вітаю! Можна робити зручні посилання в блозі. Для цього тицьнить позначку "посилання", введіть адресу та назву твору.

Інші блоги
Перше ❤️ місце ❤️ в ❤️ Любовній фантастиці!!!
Я вам ще не набридла? ❤️ Тоді ловіть ще одну новину: ПЕРШЕ МІСЦЕ!!! Ааааааа! Я в шоці! Дякую, сонечки, ви найкращі! Якщо ще не бачили й бажаєте ознайомитись, що воно таке: Хто сказав, що слеш на Букнеті не читають??? З
Вітер та Магія - трохи магію цифр
Вітаю, друзі! Хочу поділитися маленькою, але дуже приємною новиною — перші цифри на нову книгу "Вітер та Магія" вже тішать: 1500 прочитань і 80 додавань у бібліотеки! Для мене це неймовірно цінно.
Маленькі досягнення, арти, подяки
Вітаю, мої любі! Сьогодні хочеться поділитися із вами моїми невеличкими досягненнями й привітати нових читачів у своїй дружній читацькій родині. Нас уже 497. Це ще не кругле число, але я неймовірно щаслива, що воно поступово
А якби існував котапарат... ви б натиснули кнопку?
Хай. Уявіть. Стоїть собі десь у місті дивний автомат. Не з кавою. Не з іграшками. А з… котами. Точніше — з вашим котом. Натискаєш кнопку — і звідти вилазить жива пухнаста істота. Але не просто випадковий кіт чи кішка.
Про процес, який змінює все
Я думала, що писати книгу — це про сюжет. Про план. Про початок і кінець, який ти просто маєш довести. А виявилось — зовсім ні. У мене були чернетки майже на всю історію. Здавалося, я вже знаю, куди все йде. Здавалося,
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше