Буває, що ретельно продумуєш план, зважуєш усі можливі варіанти розвитку подій й готова до всього. Ну майже до всього. Попри ретельну підготовку героїня мого роману "Таємне завдання" опинилася за крок до викриття. Ось як це сталося:

- Ти знаєш, що Стас не релігійна людина?

- Знаю, але цей оберіг захищатиме його, мені так буде спокійніше.

Зараз дівчина тішилася, що їй дали цю річ. У хрестику схований жучок, який мав виказувати кожне слово Смарзалюка молодшого. Раділа, що не подарувала його завчасно, інакше точно не виплуталася із цієї ситуації. Вона намагалася негайно заховати прикрасу до сумочки, але та випала з її рук на підлогу. На мить Анна приречено заплющила очі й молилася, щоб бойові запаси не помітив чоловік. Швидко опустилася на коліна та підняла сумочку з якої недоречно випали… наручники. Поспіхом поклала їх всередину та наче ховаючи під найнадійнішим замком, зачепила сріблясту блискавку. Це не залишилося без уваги Андрія:

- Навіщо тобі наручники?

Що вигадає дівчина і чи повірять їй, читайте уже завтра десь тут. Для тих, хто вперше завітав у мій блог залишу анотацію цього роману. Ходіть у гості на сторіночку смачненького й стежте чи вийде у недосвідченого агента під прикриттям, обманути двох підозрілих чоловіків (а незабаром з'явиться і третій), та як вона виплутується з непростих ситуацій. До речі скоро її таємне завдання ускладниться, адже вона закохається… але тсс, це теж спойлер.