Додано
18.11.21 22:13:26
Роздуми. Книга пише себе сама?
Питання до авторів. Чи бувало у вас таке? Ось ходиш, плануєш, обдумуєш, уявляєш ситуацію, проговорюєш собі діалоги... а потім, сідаєш за комп'ютер, відкриваєш потрібний документ, і пишеш, причому, зовсім не те що планував? Слова, наче, самі по собі вискакують з під пальців. До того ж, ці творчі відриви абсолютно не портять загальної картини, і продовжують думку)).
Ліка Радош
1218
відслідковують
Інші блоги
Чомусь тепер не вставляються ілюстрації в книгу, як раніше, через Гугл Докс...
Може хтось знає, як ще можна їх сюди в книгу вставити?
Гра слухнаності Мої дорогі читачі, вітаю! ? Сьогодні я хочу бути з вами максимально відвертою. Ви знаєте, як я ціную ваш зворотний зв’язок, і саме тому я прийняла рішення — книга «Гра слухняності» проходить
Чи читали би ви книгу з такою обкладинкою? Друзі, дуже потрібна ваша думка! А може ще вгадаєте, про яку книгу мова? :)
12 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиНу ви ж це не серйозно? Це ж ви самі пишете, можливо й не те, що планували, але воно все йде від вас. Можливо підсвідомість підказує, що ви звернули на манівці? Книга - то шматочок якоїсь історії. А людський мозок не розрізняє реальність від фантазії. Тож якщо пишеться не по плану,то не книга не згодна, вона все стерпить. А ми самі не згодні зі схемою - десь схибили, щось надумали не органічне для ситуації.
Ага. Ще й домовляйся з цими нахабними героями. Наче це не ти їх створюєш, а вони тобі поблажливо дозволяють розповісти про себе.
В мене таке часто трапляється. Планую одне, а потім бах... зовсім інше. бува, що спочатку пишу, пишу, а коли перечитую, то в шоці. немов у рук очі й вони самі все пишуть, а розум до моменту читання кудись уходить)))
Зірвали з язика. Мої книги саме так і пишуться. Скелет обростає деталями, наче м'ясом мамонта. Добре це, чи погано? Сама боюсь дізнатись, що з того вийде. Але страх, як кортить. Сідаю і пишу проду, а надворі північ.
Ліка Радош, Чарівні руки автора творять справжні дива. ❤
Так значно цікавіше писати. Коли не знаєш, що герої утнуть в наступному абзаці) Так не втрачається інтерес до написання книг.
Богдана Малкіна, Та їх все одно потрібно направляти, хоча добре що не треба вести за руку)
Кожна моя книжка саме так й писалась). Це насправді класно і значно легше, аніж "вичавлювати" зі себе сюжет/діалоги тощо. Зараз мені бракує цієї легкості та свободи написання.
Тетяна Котило, І справді легше, коли не потрібно задумуватись над кожним словом)
Я вам навіть більше скажу - буває накидаєш чернетку , розпишеш план, а під кінець виходить зовсім інша історія чим з початку.
Ліка Радош, Тут все залежить від того який варіант вам до вподоби. Якщо початковий - то можна ввести якусь ситуацію яка поверне події в потрібне русло , якщо новий - ну на те вона i чернетка , аби виправляти i переосмислювати написане.
Ні. Її пише наша підсвідомість)
Дарія Гульвіс, Можливо й так)
Буває, часто )) Я по життю люблю все планувати, а Муза моя навпаки часто хоче творити спонтанно )) Ви вірно кажете, ці творчі відриви тексту зазвичай лише на користь )) Натхнення вам )
Оксана Мрійченко, Дякую! Вам також.
Мабуть, трохи неорганізованості є й на користь;)
Звісно)))) Мабуть, так у всіх))) Чесно кажучи, в мене лише одного разу все було написано так, як запланувала і лише тому, що починала писати книгу з кінця)))
Ліка Радош, Цікаво) Навіть не знаю, що порадити)
В мене так постійно)))
Перші книги писала за планом. А зараз спеціально не пишу план на 10 глав вперед, бо все одно все потом зміниться.
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати