Максимальна знижка на Вендету!

Сьогодні діє знижка в 25% на роман "Особиста Вендета", написаний мною в співавторстві з Тарасом Мельником, де він писав за хлопця, Сергія, а я за дівчину, Аню. Мій перший роман у співавторстві, і я його просто обожнюю...

Дам вам анотацію, цитату, та арт:

Анотація до книги "Особиста вендета"

Він бажає знищити злодія, який убив його батька та викрав сімейний бізнес, а вона мріє розтоптати колишнього, винного у смерті їхньої дитини. Сергій та Анна ніколи б не зустрілися, якби не мали один об'єкт помсти на двох. На шляху до здійснення вендети, вони будуть змушені діяти спільно, щоб раз і назавжди вирішити свої справи та почати нове життя. Однак, що виявиться важливішим: бажана помста, чи почуття?... Кожен з них буде змушений обирати. 

Влада Холод в ролі Анни
Тарас Мельник в ролі Сергія

ЦИТАТА:

Я стояла перед величезною офісною будівлею: подих перехоплювало, але я не звикла відступати. Кажуть, що помста — страва, яку подають холодною... Думаю, ті, хто придумав цей вислів, ніколи не були в ситуації, хоч якось наближеної до моєї.

В будь-якому випадку, навіть якщо зараз мене впіймають і вб’ють, я принаймні не буду шкодувати... Точніше, не так: краще шкодувати про те, що зробив, ніж про те, чого зробити не зміг. Клятий девіз, через який я завжди мала купу проблем...

Я зітхнула і усміхнулася, після чого таки зробила крок на зустріч своїй смерті. Якою б дурепою я не була, я авжеж розуміла, що скоріш за все в мене нічого не вийде, однак сидіти склавши руки в мене більше просто не було сил.

Після того, що Едік зробив зі мною і нашою ненародженою дитиною, я була готова йти ва-банк. Мені напевно навіть хотілося померти, бо ж тепер я була зовсім пуста. Вчинити реальне самогубство в мене так і не вистачило сил... Хоча бажання було. Колись читала, що якщо в самогубця не виходить зробити це з першого разу, то все, баста, більше так і не вдасться.

Тому я знайшла собі новий сенс життя, який по суті звузився до помсти йому... Чорне почуття переслідувало мене всюди, отруювало моє існування, але в той самий час давало мені сили остаточно не з’їхати з глузду.

Я зайшла в офіс прямо через головні двері і спокійним кроком пішла до сходів нагору.

Все йшло як по маслу.

Мене ніхто не зупиняв, не питав і тому подібне... Можливо, тому, що навколо була купа таких самих секретуток, що видавали з себе секретарок.

Так, зараз я почувала себе брудною секретуткою. До сьогодні я була тут всього пару разів, однак мене все одно мали впізнати... Я була такою боягузкою, що навіть просто порвати з Едіком після всього, що трапилось, не змогла.

Зробивши свою чорну справу, він просто повернувся до роботи... Я навіть не думала, що людина здатна отак просто вбити свою дитину. Одна таблетка «від голови» зі склянкою води і все, «проблеми нема».

Яке ж в нього було щасливе обличчя, коли він впевнився, що «все вийшло»... Тепер його гроші були в повній безпеці, бо ж «доказу» зради вже не було. Так, цей ідіот вбив власну дитину просто щоб раптом не втратити свої гроші на користь дружини при розлученні. Цинічно і гидко вбивати дитину через таке...

Тоді я так хотіла забрати його трофейний кольт і всадити йому пулю прямо між очей. Смішно... Все одно б нічого не вийшло.

Два дні після хімічного аборту він був поруч зі мною... Напевно, хотів перевірити, як я буду себе вести чи щось таке. Я знала, що він небезпечний і що мені не можна «рипатись», тому всі ті сорок вісім годин повторювала собі як мантру ту саму  фразу про те, що помста — страва, яку подають холодною...

А потім він таки поїхав в Харків, сказавши мені, що повернеться за декілька тижнів, бо ж в нього є «справи».

Справи, на які я завжди закривала очі. Я, та, хто ще рік тому була настільки за правду і справедливість, тоді закохалася до нестями в одруженого чоловіка, в свою «ціль», в мільйонера, про чиї махінації я мала зняти свій найкрутіший репортаж... Авжеж, тоді, рік тому, з журналістикою довелося покінчити, але я не шкодувала... Я була наївна та закохана, вірила, що зможу «виправити» його, зможу спрямувати його на «правильний» шлях.

Так, моя наївність сягнула свого апогею поруч з ним. Люди... Вони не змінюються отак. Для будь-яких змін потрібна власна мотивація, а не бажання когось стороннього, це я знаю по собі.

Саме тому зараз, в цей момент я і була тут. Я знаю про таємні двері в кабінеті і впевнена, що знайду за ними необхідний мені компромат, який допоможе знищити Едіка.

Сьогодні його не буде в офісі, це я теж знаю. Я все продумала... Комбінацію його сейфа я також розшифрую, він завжди використовував всього два варіанти, тож... Знаючи Едіка і його любов до «традицій», я сумніваюсь, що пароль буде якийсь не з цих двох.

Сходами я піднялася до третього поверху, після чого таки викликала ліфт. Офіс Едіка знаходився на останньому, шістнадцятому, поверсі.

В ліфті було двоє людей з офісного планктону... Жодного з них я не знала.

— Вам на який поверх? — запитав мене один з них.

— На п’ятнадцятий, — я мило усміхнулася, а мій «співбесідник» тим часом натиснув на циферку п’ятнадцять.

З п’ятнадцятого на шістнадцятий піду пішки...

— О, а нам на восьмий, — сказав другий. — Щось я вас тут ніколи не бачив...

— Я новенька, Ліза, з фінвідділу, — я мило усміхнулася чоловікам, а потім грайливо завела пасмо волосся за вухо. — Працюю другий день.

— Тоді все зрозуміло, — знов заговорив перший саме тоді, коли ліфт зупинився на восьмому. — Лізо, приходьте до нас на восьмий на обід, можемо зустрітись опів на першу і...

Саме в цей момент ліфт зупинився і двері перед нами відкрилися.

— О, приїхали, — промовив цей «перший», виходячи з ліфту.

За ним поплівся і другий.

— Гарного вам дня! — сказала я, одразу ж натиснувши на цифру п’ятнадцять...

Двері зачинилися і я залишилася в ліфті сама, після чого натиснула ще й на цифру шістнадцять.

Клятий ліфт мав зупинитися на п’ятнадцятому, потім поїхати на шістнадцятий.

Серце билося дуже швидко. Мені пощастило, що це були всього-навсього клерки чи щось таке. Якби натрапила на службу безпеки, то, скоріш за все, мене б вже везли до Едіка...

Тепер пережити зупинку на п’ятнадцятому. Якщо пощастить, то там нікого не буде і я спокійно поїду до місця призначення...

Якщо книга зацікавила - натискайте на арт і одразу переходьте до читання!