Прем'єра, Подяка й Арт

Замість прологу. Хто кого впіймав?

Прем'єра! Серце навпіл з першої сторінки.

У Інни намагаються відібрати дитину. І хоч вона дуже обережна й рішуча, дитину все ж, здається, викрадають.

Ні, це не трилер. Дитину хоче бачити бабуся - мати її батька.

Чому Інна не дозволяє цього, чому батькові так боляче викручувати руки цій нестерпній жінці-дівчині?

Що вони наробили в минулому і чому у них є майбутнє, як дійти від ненависті до хепіенду - дізнаємося поступово.

Проди великі, будуть поки що через день.

Пишіть в коментарях, як краще - викладати частіше потрошку чи через день великий розділ.

Підписуйтесь і кладіть книгу до бібліотеки, друзі - щоб не пропустити оновлень.

Моя сторінка тут

BOOKNET.COM

Наснись, Повернись

Почуття закоханості схоже на почуття страху. Твоє серце б'ється швидше. Відчуття загострюються. Голова паморочиться. У такому стані легко втратити почуття реально....

Перший арт до "НАСНИСЬ, ПОВЕРНИСЬ"

https://booknet.com/uk/book/nasnis-povernis-b364868

Коментарі й відповіді

Наталья РусановаВидалитиВидалити гілкуЗаборонити коментувати

16.11.2021, 17:29:15

Рома Аріведерчі, , дякую, Рома за чудову новинку! Ти зінтригував ще до її появи, коли шукав підходящу назву книзі. Протистояння Інь і Янь... Цікаво буде впевнена і навіть дуже. Легкого пера, летючої думки і впевненості в успіху!

Рома Аріведерчі АВТОРВидалитиВидалити гілку

16.11.2021, 17:39:49

Наталья Русанова, Дякую, Наталіє! Ви все відчули вірно.Протистояння буде, Інь і Янь себе покажуть у всій красі неприйняття. Але вони ж не можуть існувати окремо

Олена ПашинськаВидалитиВидалити гілкуЗаборонити коментувати

16.11.2021, 14:54:01

Рома Аріведерчі, Враження - ніби показали шматочок чогось дуже відвертого,на розрив душі й одразу сховали!!!!! Ім'я красиве у героїні - Інна. Воно м'яке, а діє вона жорстко. То через того, хто викручує руку вона стало такою, він навчив її бути безжальною?????? У неї забирають дитину, йому це все одно вдалося, як діждатися проди тепер!

Відповісти

Рома Аріведерчі АВТОРВидалитиВидалити гілку

16.11.2021, 17:33:36

Олена Пашинська, Так і повинно бути, Олено. Це пролог. І ви все правильно відчули й побачили. М'яку й чуйну дівчину дуже скривдили, а тепер ті, хто це зробив, намагаються забрати в неї ще й дитину. Дівчина з ніжним ім'ям Інна навчилася опиратися й бити у відповідь. Той, хто її так скривдив не вибирає засобів нападу. От тільки здається, що вони роблять боляче не противнику, а собі, коли завдають удар.

І може ворог не там, де їм здається.

Дізнаємося поступово,Олено

УРИВОК з ПРОЛОГУ:

Він:

"Що вона верзе, і що верзу я?

Це не мало бути так. Треба негайно відпустити руку. Вона побачить те, що бачити їй зовсім не треба. Моє тіло реагує на неї так само миттєво. І для нього нічого не змінилося за всі ці роки.

Тільки вона втече, як відпустити. І тоді треба буде починати спочатку. Тільки не це. Нехай далі мати сама.

Я не хочу брати в цьому участі. Не хочу ніяких дітей. Не хочу згадувати.

Яка рука тонка. Мабуть, синці будуть. Перука сповзла. Під нею тільки почало відростати волосся. Не бачу обличчя. А губи точно кусає. Вона завжди кусає їх, коли хвилюється. І облизує. І...

Ми з матір'ю домовилися тиснути жорстко, тільки щось іде не так.

Я ж казав, краще нашого адвоката до її адвоката відправити.

Добре, хоч дівчинка на заняттях. Побачила б вона мене зараз. Принц, ага. Принц психів. "

Вона:

"Я це зробила. Ставлю галочку в списку. Останню.

Чогось не радісно. Відчуття правильності є, а радості нема.

Може це й правильно - робити щось не для радості, а для справедливості?

І ще пощастило мені - доня не бачила, як її казковий принц крутив мамі руку й кричав на неї.

Їй не можна такого бачити. Нехай вона поки що поживе у світі казкових принців і чарівних відьом з чорними котами, що не дуже страшні й нічого поганого не можуть зробити ні мамі, ні малій Сирені. "

Дякую всім, хто підписався, поздоровив, нагородив, поставив зірочку і поклав книгу до бібліотеки.

Ті, хто ще не читав - долучайтесь!

Мої найкращі у світі читачі, ваші коментарі можна видавати окремою книгою!

Безмежна подяка за натхнення, друзі, ви - мої крила!