Анонс… і на доданок один кумедний випадок

Доброго дня, шановні читачи та автори.

Хочу поділитися з вами радісною новиною. Мій новий роман, який я поки що називаю «роман за літо», скоро з’явиться на порталі Букнет! На сторінках книжки будуть і мрії, і віроломні зради і, звісно, ніжне кохання. А ще будуть душевні розмови на віранді зі смаком свіжої випічки, котра похрустує шкоринкою, та з ароматом трав’яного чаю. Чому саме випічки? Тому що моя головна героїня, до речі, її звати Ліза, дуже полюбляє пекти печиво, торти, тістечка.

Гадаю, що історія Лізи, 30-ти річної жінки, яка планує відкрити свій власний стоматологічний кабінет, мріє про родину, дітлахів, але раптово втрачає все, що мало для неї сенс, зацікавить вас. А може й надихне на здійснення своїх власних мрій… До речі, як вчинити, коли життя летить шкереберть? Звичайно, звернутися до потойбічних сил по допомогу. Тим паче, якщо про твою бабусю пліткують, що вона справжнісінька відьма.

Скажу відверто, навколо цього роману (а почала я його писати в рамках марафону «роман за літо») постійно виникали досить цікаві, а іноді навіть кумедні випадки. Одним із них я залюбки поділюся з вами. Ця історія трапилася на початку моєї плідної праці… Це був День Свято́ї Трі́йці, якщо пам'ятаєте було чотири вихідних…

Мені зателефонувала подруга і запропонувала поїхати відпочити на вихідних.

— Не можу, — відповідально промовила я. — В мене роман...

— Серйозно? — здивовано перепитала подруга.

— Цілком серйозно, — повторила я і, щоб у неї не було підстав сумніватись, додала. — Я пішла на марафон "Роман за літо".

Хвилину вона мовчала, намагаючись переварити почуте, а потім невпевнено вимовила:

— Сміливо ти так... А зі своїм що будеш робити?

— Зі своїм романом? — перепитала я, дивуючись, коли це встигла ляпнути, що пишу. — Так я з ним вже закінчую.

— М-м-м, — протягла вона. — Слухай, а що там, на тому марафоні? Вам завдання якісь дають?

— Мгу, — підтвердила я.

— А яке зараз дали?

— Ну-у-у, зараз я працюю над конфліктом, — щиро зізналась подрузі. — Над відкритим конфліктом... дивись, як вони пишуть... відкритий конфлікт, який виливається в сварки, протистояння, війни, бійки ...

— Війни, бійки? — Немов відлуння повторила подруга і тут же заторохтіла. — Слухай, це щось не те. Ні один чоловік не стерпить бійки.

— Чоловік? — здивовано перепитала я. — А ти взагалі про що?!

Ну то що, цікаво дізнаватися, що стоїть за рядочками творів, котрі з'являються на порталі?

І звичайно картинка з теплим трав’яним чаєм, котрий завжди чекає в бабусиній оселі…