Сьогодні завершилася публікація мого любовного фентезі "Пастка для ворога". Дякую всім читачам, хто разом з моїми героями, подолав усі перешкоди на шляху до щастя. Спасибі за кожну зірочку, перегляд та коментар - Ви моє натхнення. Всіх люблю,обіймаю та завжди рада бачити на сторінках своїх книг.

Запрошую усіх бажаючих долучитися до цієї пригодницької історії, а також до моєї новинки, сучасного любовного роману "Таємне завдання". Для апетиту шматочок із завтрашнього оновлення:

- Ми зіграємо на його жалості до тебе, - дівчина невдоволено закотила очі доверху. Наче цей чоловік з черствим серцем може щось відчувати. Дмитро проігнорував такий жест та продовжив озвучувати свій божевільний задум, - вдамо, що ми посварилися, а ти шукатимеш втіху у його обіймах. І не треба дивитися так на мене, я не прошу тебе з ним спати, якщо ти так категорична у цьому рішенні. Для певності я зроблю вигляд, що тебе вдарив. Він точно у таке повірить. Готова?

Навіть не чекаючи відповіді і не даючи можливості оговтатися чи відмовитися, зіскочив зі стільця з високими витонченими ніжками, та злегка доторкнувся долонею до дівочої щоки, імітуючи ляпас. Анна не відчула болю, але від несподіванки злякалася. Приклала пальці до ніби враженої ділянки обличчя та проіронізувала:

- Мені що ще заплакати?

- Можна, це точно викличе жалість.

Несподівано на плечі Дмитра повисла чоловіча рука. Він розвернувся й Анна побачила Стаса. Смарзалюк нахмурив брови і зараз вже не здавався безтурботним нахабою як декілька хвилин тому. Грізним голосом звернувся до її напарника:

- Любиш бити беззахисних дівчат? Може і мене вдариш?