Коли час зупиняється...

Не знаю чи ви помітили,  але останнім часом дні летять з просто фанатичною швидкістю. Та що там дні,  роки!  Тільки й встигаю помічати,  що літо-зима)))  і за цією метушнею постійно здається,  що  упускаєш щось важливе...  
Все частіше згадую безтурботне дитинство.  Це наче інший вимір де час підпорядковується якимось своїм законам,  де панує щирість,  правда і беззлобність.  Це період,  коли ти ще вмієш беззаперечно довіряти і віриш у чудо. 
Сьогодні зранку мала можливість відпочити від "дорослого життя" і глянути на світ очима дитини.  А все завдяки неймовірній Камілі Дані та її новій історії Мачуха на замовлення  Легко,  чуттєво та подекуди іронічно... 

Ось маленький пробник,  а решту читайте на сайті 

" - Олежику, - шепіт Аврори. - Так і знала, що ти вже не спиш, - показується голова моєї рідної сестрички.
Ми – двійнята. У нас один день народження на двох, але я старший. Вона добра сестра, але не розумна. Аврора ще не вміє читати, як я. Їй тільки Лол в голові, це такі ляльки.
Навшпиньках забігає до кімнати, швиденько шмигає до ванної та причиняє двері.
- Ти придумав, як позбутися няньки? – шепоче. Супиться, притискаючи до грудей маленьку Лол.
Дитина…
- Так, - киваю головою. – За сніданком попрошу батька, щоб записав нас на курси самооборони, я бачив рекламу.
- Сомо…чого? – лупає на мене.
Зітхаю. Ці дівчатка, такі неосвідчені, жах! Доведеться пояснювати.
- Це такі курси, де можна навчитися захищатися від нападників, - зсуває брови до перенісся. 
- Олеже, ти можеш пояснити нормально, бо я не розумію.
- Гаразд, - закочую очі, - тебе ж дістають в групі? – трясе головою. – І навіть іноді хлопці б’ють?
- Буває, - нітиться. Опускає очі, важко зітхаючи.
- А курси допоможуть тобі навчитися давати відсіч.
Підіймає голову, хитро посміхається (вона завжди так робить, коли подобається ідея).
- Навіть Сидоренка? – запитує пошепки.
- Ага.
- Круто, я у справі. Все, побачимося за сніданком.
Підскакує на місці декілька раз та щезає за дверима.
Дівчата такі цікаві, а головне нетерплячі, навіть не послухала, як це нам допоможе, а вже погодилася.
Щільно зачиняю двері, прокручую ключ та знімаю піжаму. Стаю на спеціальну табуретку перед умивальником та оглядаю себе. От я красунчик і розумний, дотепний, і найголовніше без дітей, думаю мені буде легко завойовувати дівчат. І волосся в мене чорне, очі зелені, губи правда тонкі й руки не підкачані, але мені подобається.

Стовідсотковий красунчик!"

 

Не забуваємо писати свої враження,  для автора це надзвичайно приємно)  

 

 
Всім гарного Благословенного дня 

 

 

5 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти

Ви праві. Дні летять а ми забуваємо про те, що варто зупинитися й подивитися на світ... Я також зачепила цю проблему в своїй книзі, котру планую найближчим часом викласти

Показати 4 відповіді

Євгенія Чернюх, там поки шість глав. ця історія матиме фантастичний підтекст й певні події, котрі навряд чи бувають в реальності, але... все не так, як спочатку здається.
історія не планується бути великою,, тому сподіваюсь, що ви знайдете на неї час. Радію, що вже зацікавила вас. В грудні намагатимуся вже викласти)))

avatar
Мар'яна Доля
06.11.2021, 19:27:48

О, мені здається, що з кожним роком життя час ще прискорюється)) І доводиться, як тій казковій Алісі, бігти з усіх сил, щоб тільки залишатися на місці.
Відео гарне, думаю, і книга цікава!

avatar
Оля Пасічник
06.11.2021, 11:33:18

Женю, стосовно часу, це так, помало він йшов, до років 13, а потім почав наберати обертів, і вже після 30 все завертілось, мов реактивний літак, та згодом те стало ракетою, яка стрімко виносить за межі орбіти. І вже цього ніяк не повернути. Переміщення в просторі, то ще можливо, повернутися знову в ті місця, де колись бував, а от з часом, то все!!! Вчорашній день вже не повернути. Ми всі залежні від часу. Свого часу я писала таку цитату "Цінуй кожну мить, бо не можливо її зупинить!" Дякую за те, що підтримуєш своїх колег! Знаходиш ту чудову мить, яка залишить слід!

Показати 3 відповіді
Євгенія Чернюх
06.11.2021, 17:17:26

Оля Пасічник, От-от) і мені не буває нудно на самоті) знаєш, я от за своє, може і не таке довге життя зрозуміла, що довіряти можна тільки тільки Богу) це єдиний хто не зрадить. А люди істоти доволі перемінливі)

avatar
Міла Федорук
06.11.2021, 11:46:52

Цікавий уривок, дякую❤

Євгенія Чернюх
06.11.2021, 14:51:42

Міла Федорук, І книга цікава))

avatar
Каміла Дані
06.11.2021, 13:26:50

Дякую♥️♥️♥️

Євгенія Чернюх
06.11.2021, 14:51:15

Каміла Дані, Будь ласка)))

Інші блоги
Що вас надихає?
Можна годинами дивитись на зорі, мружити очі, підставляючи обличчя сонячним променям, вдихати п'янкі аромати польових квітів, слухати спів пташок або просто насолоджуватись шумом дощу, який монотонно тарабанить по даху
Мікро
Доброго тихого вечора шановному панству. Чи знаєте ви, що таке мікропоезія? Ні? Тоді ми йдемо до вас) З "Уламками".
Переробка твору
Коли твір, над який потратив багато часу за три місяці повністю прочитало лише сім людей, починаєш задумуватися, що потрібно його переробити, внести суттєві зміни. І тоді починаєш тратити час на нього, а не на щось нове. А
Інстаграм, візуалізація головних героїв!!
Посилання на мій інстаграм Там візуалізація головних героїв книги " Подих щастя" ,якщо цікаво переходте підписуйтесь буду рада !
Хто про натхнення.. а я рахую кола бпла
Доброї ночі! Сталічніє точно разом зі мною рахують шахеди, що вже четверте чи пʼяте коло намотують.. яке зараз натхнення? Бойове))) Тримайтесь, будьте сильними! І будьте відкритими.. Біокамін.. апельсинка.. рудий
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше